Міністр культури розповів, скільки українських фільмів на рік має виходити у прокат

Треба зменшити кількість фільмів у прокаті до 25-30 на рік.

Таку думку висловив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський. Взяв участь у презентації результатів аналізу ефективності державної підтримки кінематографії за останні 5 років.

"Українська кінематографія має розвиватися для громадян, які живуть у нашому суспільстві. Ми бачимо, що наша спроможність виробляти стрічки, які збирають велику аудиторію - обмежена. Я вважаю, що треба зменшити кількість фільмів у прокаті до 25-30 на рік. Це повинні бути проекти іншої якості та спроможності з точки зору кінотеатральної та телевізійної аудиторії, - каже Бородянський.

На жаль, за ці п'ять років ми не побудували систему зобов'язань продюсерів щодо отриманих грошей. Немає зобов'язань за кількістю глядачів, фестивалів або нагород, повернутих коштів. Є тільки одне - щоб фільм вийшов. І навіть це часто порушується. Такий принцип неприпустимий в нормальній цивілізованій країні. Не можна просто брати гроші. Треба переходити на систему, в якій чітко визначається обов'язок продюсера.

Отримання підтримки з бюджету - це привілей, який треба заслужити, а не обов'язок держави. До наступних конкурсів можуть бути не допущені продюсери, які не змогли виробити фільм або мають непояснену затримку. Має бути критерій успішності. Якщо вони брали за попередні роки багато коштів, але кількість глядачів не була забезпечена або на низькому рівні - допуск до наступного пітчингу під питанням. Буде персональна відповідальність продюсера за результат.

Є кілька цілей державної політики у цій сфері. Перше завдання - створення кіно- і телепродукції з українськими смислами, донесення їх до глядачів. Наприклад, американський серіал "Чорнобиль" пройшов з видатними показниками в Україні та світі. У нас його подивився кожен п'ятий. Стрічка зробила велику просвітницьку роботу для розуміння нами самих себе. Підняла в суспільстві теми Чорнобиля, Радянського Союзу і героїзму українців на новий рівень обговорення. Держава зацікавлена в тому, щоб українські картини про наше минуле, сучасне та майбутнє з'являлися в інформаційному просторі й мали широку глядацьку аудиторію.

Друге завдання - розвиток комерційного ринку. Повинні бути такі умови, в яких українські продюсери зможуть заробляти. Держава має менше витрачати грошей на створення масового кіно. Водночас зацікавлена в авторському, фестивальному. Щоб Україна була представлена у світі. Щоб стрічки отримували нагороди на міжнародних фестивалях і гарну пресу. Це також впливає на ставлення до України, розуміння нас за кордоном. Це культурна дипломатія.

На розвиток локальних кінотеатрів у нас сьогодні не вистачить ресурсу. Але наше завдання - достукатися до мільйонів людей, які проживають у місцевості без кінотеатрів. Таким інструментом є телебачення. Будемо збільшувати кількість грошей на виробництво серіалів.

Одне із завдань - залучення додаткових грошей у ринок. Для таких цілей використовують кеш рібейти. Якщо іноземні інвестори привезли й витратили гроші в Україні, ми їм частину повернемо по процедурі. Українським кінематографістам рібейти не потрібні. Наперед отримують від держави до 80-100% вартості фільмів. Перебувають у привілейованому стані щодо іноземців.

Ми повинні працювати краще, ніж у США, з меншим ризиком. Сьогоднішній світ дозволяє продюсеру збирати аудиторію на свої картини в різний спосіб. Не тільки в кінотеатрах, а й на телебаченні, цифрових платформах".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На голову Держкіно оголосили повторний конкурс

×