Зал запорізького ПК Металургів забитий – от-от на сцені має з'явитися тріо Нільса Петера Молвера, одного з найкращих трампетистів Європи, що в рамках туру в підтримку нового альбому завітав до Запоріжжя. Для того, щоб побачити легендарного музиканта і наживо послухати його новий музичний концепт, народ був ладен не тільки звішуватися з балконів і сидіти у проходах на приставних стільцях, а й навіть незручно тулитися попід стінами зали.
Організатори виступу – Творче Об'єднання "Creative Jazz Fans" – далеко не вперше запрошують таких іменитих гостей. Раніше за їхньої участі до Запоріжжя завітали американський саксофоніст Кен Вандермарк, панк-джаз тріо The Thing, фрі-джазова банда Cosmosamatics на чолі з легендарним Сонні Сіммонсом.
Цього разу на концерт приїхали люди з усіх куточків країни. Всіх поціновувачів джазу і супутню їм публіку організатори знають, як облуплених. Тому одразу чемно, але настійливо попрохали "професійних фотографів" не гасати під сценою, перетворюючи концерт на фотосесію. Це, між іншим, не завадило одній з панянок проігнорувати звернення, і провести на карачках пів-виступу, неслабко тішачи слухачів з першого ряду. До речі, мобільні телефони поціновувачі джазу вимикають без нагадувань.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Джаз помер у 1960-х, рок — у 1950-х"
Музики вийшли в чорних сорочках і джинсах – одежині, яка, певно, мусила підкреслити їхню відстороненість від того, що відбудеться на сцені. Молвер і гітарист Стіан Вестерхюс зайняли свої місця на передньому плані по краях сцени, бородань Ерланд Дален у стильному капелюсі всівся за ударну установку. І все раптом зазвучало. Ніжна і водночас потужна багатошаровість музичної полотнини змішала все: ледь чутні, але багаті гітарні перебори Вестерхюса, його ж магічне перетворення гітари на химерну віолончель; соло Далена на пилі і найніжніші пасажі на хенг-драмах і металевій перкусії і в ту ж саму мить – надзвичайних ритмічних малюнків барабанні партії, а над усім – майже потойбічний голос труби і фірмовий спів самого Молвера у розтруб.
Цікава деталь, Вестерхюс навіть зміну напівакустичної гітари на електричну під час виступу перетворив на перфоменс – вже відключивши один інструмент і відклавши його в бік, він деякий час грав на …гітарному шнурі, приєднаному до примочки і підсилювача! Звичайне гудіння, завдяки майстерності музиканта, за плечима якого не один рік шумової школи в пост-роковому гурті, стало повноцінним інструментом, і виконало роль тла в наступній зіграній композиції. До слова, музика лунала фактично без перерв, тріо тільки згодом стали дозволяти публіці дякувати їм аплодисментами, пориваючись на якусь мить, щоб потім знову розпочати своє карколомне аудіальне шоу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Львові гратимуть джаз з дев'яти країн світу
Майже статичне видиво на сцені урізноманітнив випадковий спецефект у вигляді золотих блискіток – певно ж, лишилися після якоїсь чергової святкової ялинки. Вони зривалися звідкілясь з-під даху в найдинамічніші моменти виступу, і по одній, ліниво злітали на сцену, приковуючи до себе погляди слухачів.
По закінченні виступу, з першого разу Молверу і компанії втекти зі сцени не вдалося. Зал навстоячки наполегливо плескав в долоні. І нордичні серця не витримали – тріо повернулося на сцену і зіграло на біс. Вдруге хитрим слухачам ту саму штуку провернути не вдалося: попрощавшись, музиканти пішли. Поява робочих сцени, що вийшли складати апаратуру, сповістила про остаточне закінчення концерту.
Хтось із глядачів, ділячись враженнями від концерту, зауважив, що ніяк не зможе зараз сісти в маршрутку, ризикуючи почути там перли "шансону". Краще наважиться на довгу нічну прогулянку рідним містом, щоб "якомога довше зберегти в собі створене двома годинами нордської музичної алхімії невловиме піднесення".
3 
4880
Коментарі
1