Презентація книги "І знов я влізаю в танк…" письменниці Оксани Забужко відбулась 17 вересня під час Форуму видавців.
"З 2004-го російські пропагандисти в Європі дуже послідовно творили образ України як розколотої на прозахідну і проросійську. Наче одна її частина – це матінка Австрія, а інша – технологічно та історично належить Росії. Але ж слухайте, а де при таких розкладах власне Україна? – розводить руками письменниця Оксана Забужко - Цю "історичну правду" широким потоком ніс Russia Today. Європу 10 років готували до поділу України, вели проти нас інформаційну війну. У кожному регіоні була своя правда. Люди не знали, що відбувається у сусідній області. Тим більше - за Збручем. Завтра вам скажуть, що це вже інша країна, і ви повірите.
Оксана Забужко каже, що письменник в умовах інформаційної війни опиняється на передовій.
"Бо у нього підвищена чутливість на всяке маніпулювання мовою. Часто, щоб це помітити, треба стати отими дуже лихими людьми – нашими супротивниками. Але все одно до кінця їх не зрозумієш, тому що зло бездонне. Як казав один боснійський автор у своєму оповідань: те, що сталося, могли передбачити або дуже лихі люди, або добрі пси. Так-от, письменник мусить бути добрий псом, якщо він чогось вартий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "За пляшку самогону могилу втрамбував трактором" - Таня Малярчук про нову книгу
З весни 2014-го я перебуваю у режимі масового оптимізму. Зрештою, хто такий оптиміст? Це - добре поінформований песиміст. Бо так на тебе чекають тільки приємні розчарування. Я уявляю, як здивувався Путін весною 2014-го, коли Україна не впала йому в руки, як спіле яблуко. Ніби все було готово і зачищено. Не врахували тільки один фактор - стихійного спротиву. Думали, що Харків проплачений, Одеса теж. Хто міг би передбачити, що під час спроби захоплення облдержадміністрації бойовиків у Запоріжжі обсиплють місцеві тітки борошном і яйцями? Змилуйтесь.
Письменниця підкреслює, що зараз митцям важливо їздити на південь і схід України.
"Там українська культура витіснялася на маргінеси, а то й взагалі не допускалася. Господи, вони ще у 2003-му проводили конференцію "Три страны – один народ". А скільки було організацій такого роду, як працювали з молоддю, а плюс до всього Московський патріархат. Здавалося, треба тільки запустити спецгрупу, яка над облдержадміністрацією підійме прапор – і все готово. А тут люди зробили з них тісто. Оце зайдіть в інтернет і подивіться.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Тексти відбирав навмання. Із 150 довелося залишити 100" - Жежера
Ця книжка про інформаційну війну, але не ту, про яку говорять по телевізору. Бо сучасні війни – це не бомбардування міст, це – бомбардування мізків. Поїдьте у Маріуполь – там усім потрібна психологічна допомога. Подивіться на це місто, що вмирає під тиском інформаційного терору. Люди 2 роки поспіль живуть у режимі "Здадуть – не здадуть". Тож цілком зрозуміло, що вони виїжджають, закривають бізнес та забирають речі. Україна опинилася на передньому краї цієї війни, як Червона Шапочка в лісі. Завдяки нам Європа починає розуміти, наскільки велику загрозою є путінська Росія для сучасного цивілізованого світу".
Нагадаємо, у Львові до 18 вересня триває 23-й книжковий Форум видавців. Програма заходу налічує 1259 подій. Прибули 996 учасників із 28 країн. Тема цьогорічного Форуму - "Межі кордонів".
Коментарі