Збірка з 60-ти коротких історій "Саудаде" Андрія Любки з'явилася у видавництві "Меридіан Черновіц".
"Саудаде" - це португальське слово, що означає світлу меланхолію. В книжці йдеться про пригоди Андрія в подорожах Європою і Південною Америкою.
"У книжці немає тексту, довшого за 5 сторінок. Більшість мають 3 сторінки. Я цю книжку не писав. Зібрав із колонок, які друкував в одній газеті. Редактори хочуть, щоб автори писали актуальні тексти. А я їх ненавиджу всією душею. Їх найтяжче писати, але їх найбільше коментують та поширюють у соціальних мережах. Ми домовилися, що я писатиму половину текстів про сучасні проблеми, а половину - про власні пригоди і думки. Часто є вірш або велике оповідання, який автор написав заради однієї фрази. Чогось, що йому сподобалось і він вважав, що це діамант. Та навколо цього діаманту він написав ще 15 сторінок тексту, через який неможливо продертися. Коли пишу обираю таку ситуацію й описую її максимально коротко. Щоб не засмічувати простір навколо неї зайвим", - каже Андрій Любка.
Редактори хочуть, щоб автори писали актуальні тексти. А я їх ненавиджу всією душею
В оповіданні "Ідеальна пара" письменник розказує, як захотів одружитися. Разом з друзями почали вибирати найкращу пару з огляду на професію. Найкращою жінкою для письменника назвали лікарку. Бо жменю потрібних пігулок для чоловіка завжди знайде. Небажаною назвали вчительку через її повчання. Ідеальними визнали жінку-автомеханіка або директора рибного господарства. В одному з текстів автор розчарувався в жінці, з якою щойно познайомився. Побачив її занадто великі й сильні ноги. Губи іншої ж назвав ідеальними, бо були схожі на губи коропа. Андрій Любка - затятий рибалка. Ще в одному тексті автор розповідає, як з другом відвідали стриптиз-клуб. Йому здалося, що одну з дівчат тримають у заручниках. Вирішив визволити її. Дівчина здала його охоронцям.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Обережно! Ця книга небезпечна" - Андрій Любка видасть нову збірку
"Есеї радніше завжди були довшими. Зараз перейшли в розряд коротших текстів, оскільки зникла сама культура. Нема літературних журналів де це друкувати. Тексти скорочують далі. Ми дійдемо до того, що автори писатимуть неймовірно інформаційний, концентрований абзац. Його подаватимуть як велику цитату або й взагалі афоризм. Автор пишуть такі тексти, щоб заробляти. Книжка виходить рідко. Гонорари надходять час від часу. А можливість їх писати - це регулярні гроші", - каже Любка.
Ми дійдемо до того, що автори писатимуть неймовірно інформаційний, концентрований абзац
Письменник розповідає про свій візит до Тернополя. П'яний організатор зустрічі спав на лавці, коли Андрій вийшов з поїзда. Потім пояснював, що читав його книги й помітив, що там багато написано про алкоголь. Вирішив підготуватися. У Польщі на зйомній квартирі познайомився з хазяїном-актором. Чоловік багато пив. У такому стані письменник залишив хазяїна в квартирі, закрив двері й забрав ключі. До книжки увійшли історії про останнього президента Чехословаччини Вацлава Гавела, останнього з поетів "золотої доби" римської літератури Овідія, українського поета Богдана-Ігоря Антонича та угорського композитора Белу Бартока.
Після смерті сучасного покоління літераторів замість епістолярних зібрань видаватимуть їхні колонки
"Це книжка моя не як письменика, а як людини. Тут описую власне дитинство, пригоди та друзів. Раніше ми читали щоденники та листи письменників, щоб більше дізнатися про їхнє життя. Зараз щоденником стали колонки. Там письменники описують власні переживання та події. Після смерті сучасного покоління літераторів замість епістолярних зібрань видаватимуть їхні колонки. Є автори, які намагаються себе прикрасити. В мене ж купа дурнуватих текстів. Ситуації завжди намагаюся довести до того, що ліричний герой історії виглядає, як придурок. Моїм улюбленим текстом є "Виманювання коропа": тут поєднані мої улюблені теми - мандри, риболовля, жінки, вино і проминання часу",- каже Любка.
Зараз письменник працює над новим романом, дія якого відбувається в Ужгороді. Вихід книги планує на лютий 2018-го. Збірка "Саудаде" коштує 110 грн.
Торік Андрій Любка видав збірку оповідань "Кімната для печалі".
Коментарі