18 травня 1897 року в лондонському видавництві Archibald Constable and Company опублікували п'ятий роман ірландського письменника Брема Стокера "Дракула". У книзі було лише 390 сторінок. Обкладинка - жовтого кольору, на ній червоними буквами - назва та автор. Через рік книгу видали у США. Уривки роману виходили в європейських та американських журналах та газетах.
Роман написаний як щоденник із записами. У тексті були начебто справжні телеграми, листи, записи журналів корабля, вирізки з газет. Це додавало реалізму вигаданій історії. Критики одразу схвалили роман, а Стокера прирівняли до відомих письменників - Мері Шеллі, Едгара Аллана По та Емілі Бронте.
Письменник Артур Конан Дойл одразу написав Стокеру листа "Я пишу, щоб сказати вам, як сильно мені сподобалося читати Дракулу. Я думаю, що це найкраща розповідь про чортівню, яку я читав протягом багатьох останніх років".
Головний герой роману - вампір-аристократ граф Дракула із румунської Трансільванії. Молодой юрист з Лондона Джонатан Харкер вирушає туди, щоб продати занедбане абатство Дракулі. Той виявляється безсмертним вампіром. Залишає країну в ящику з рідною землею. У Лондоні висмоктує кров із молодої дівчини та полює на наречену Харкера - Міну. Боротися з вампіром допомагає професор Ван Гельсинґ. Дракула втікає в Трансільванію, але там його вбивають ударом у серце.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Продають стіл, на якому "народився" Граф Дракула
Стокер почав працювати над романом навесні 1890 року. Головний герой - граф-вампір ще не мав імені, а дія відбувалалсь в Австрії. Того ж року в бібліотеці автор прочитав книгу про фольклор Східної Європи. Тоді дізнався про правителя Валахії (князівство між Дунаєм і Карпатами) Влада Дракулу. Пізніше Стокер познайомився з угорським істориком Армінієм Вамбері (1832-1913). Той багато розповідав про Трансільванію та легенди про кровожерливість Влада Цепеша, який називав себе Дракулою. Історик став прототипом професора Абрахама Ван Гельсінґа з роману.
Письменник так переймався темою про вампірів, що ті навіть йому снилися. "Це був кошмар - вампір виходить зі своєї могили і простягає руки до горла молодої дівчини. Думаю, цей сон викликаний нездоровою їжею. Напередодні я їв мясо краба із великою кількістю соусу", - каже Стокер дружині.
Роман приніс славу Стокеру, але не прибутки. Наприкінці життя він просив допомоги в Королівського літературного фонду.
Брем Стокер народився 1847 року в Дубліні, Ірландія. У дитинстві через хворобу до семи років не ходив. Після закінчення коледжу працював на державній службі, писав статті до дублінської газети. Багато часу проводив з театральними акторами, письменниками. 1878 року став директором-розпорядником театру "Ліцеум" у Лондоні. Одружився зі знаменитою красунею Флоренс Балькомб, в яку був закоханий письменник Оскар Вайльд. Подейкували, що шлюб був фіктивний - за Стокером помічали гомосексуальні нахили. Він присвячував свої книги чоловікам та проводив багато часу в їхній компанії. Письменник усе спростовував. У шлюбі народився єдиний син Ірвінґ. Стокер помер у будинку № 26 площі Святого Георгія у Лондоні 20 квітня 1912 року. Його вдова через скруту змушена була продати оригінали начерків роману на аукціоні.
4 
4880
Коментарі