Згорілі архіви СБУ, понівечені бібліотеки й церкви: які культурні пам'ятки Чернігова постраждали від війни

7

Днями туристичне об'єднання Visit Ukraine заявило, що скасовує тури деокупованими містами України. Раніше об'єднання представників туристичної трансформації України збиралося проводити екскурсії українськими містами, які постраждали від російської агресії. Планували водити екскурсії Києвом, Черніговом, Сумами, Харковом. Також пропонували зробити окремий тур Ірпенем і Бучею. У мережі стався скандал – користувачі залишають численні коментарі, що в час, коли триває війна й мешканці міст емоційно переживають наслідки агресії РФ, проводити такі тури не гуманно.

До повномасштабного вторгнення Росії Чернігів був популярним туристичним напрямком. Історичне місто славилося різноплановими екскурсіями на різний запит. Однією з найпопулярніших серед туристів стала "Чернігів горор", авторства місцевого Ігоря Конкова. У зв'язку із ситуацією, яка склалася, прогулянку навряд чи відновлять найближчим часом.

Gazeta.ua поговорила з автором екскурсії, який додав до маршруту знані чернігівські пам'ятки. Також дізналися, які культурні об'єкти зазнали найсильніших пошкоджень у Чернігові і як посувається їхнє відновлення.

У лютому 2022 року Чернігів став одним з перших міст, яке російські окупанти весь час невпинно бомбардували артилерією з авіацією і зруйнували близько чверті його території.

На початку квітня, коли ворогів повністю витіснили з території Чернігівщини, у місті триває масштабна робота з розбирання завалів і розмінувань.

Які туристичні об'єкти постраждали в Чернігові

Уже в перші дні повномасштабного вторгнення РФ, 25 лютого, у результаті ракетного обстрілупостраждала історична будівля 1904 року зведення. У ній працювало управління Служби безпеки. На початку ХХ ст. там був окружний суд. Внаслідок алучання двох ракет і пожежі постраждали дах та інтер'єри споруди, що є пам'яткою історії місцевого значення. Через пожежу також був повністю знищений архів СБУ на Чернігівщині. Серед знищеного були й засекречені колись архіви спецслужб. У підрозділі СБУ в Чернігові зберігали значні масиви документальних матеріалів: близько 13 тис. розсекречених справ на репресованих, а також документи радянської спецслужби – накази, листування, особові й агентурні справи ХХ ст.

Пам'ятка архітектури зазнала значних руйнувань.

За кілька днів, 27 лютого, російська армія завдала ракетно-бомбового удару по центральному району міста й зруйнувала будівлю Чернігівського обласного молодіжного центру. Вона також розташовувалася в історичній споруді. Будівля датується 1939 роком, звели її як кінотеатр ім. Щорса. Будинок був майже знищений під час Другої світової. Тоді вцілів лише фасад, згодом кінотеатр відбудували. Будівля є цінною, оскільки забудова 1930-х у Чернігові збереглася частково.

Російські війська завдали споруді значних руйнувань, проте вдруге вороги не змогли знищити фасад. Імовірно, історична будівля має шанс знову відродитися.

"Кінотеатр Щорса постраждав, але фасад цілий. Якщо дивитися з площі – враження, ніби цілий весь будинок. А а якщо заходиш з тилу – будівля не працює. Поки що незрозуміло, чи можна буде її відновити", – розповів Ігор Конков.

 

6 березня від обстрілу ворожими снарядами постраждав паркан Казанської церкви Чернігова. Тоді пролунало чотири постріли й один з них влучив біля церкви. Стіни будівлі зрешетили уламки снаряду, від вибуху в будинку навпроти вибило всі вікна.

 

11 березня від бомбардування постраждала Обласна юнацька бібліотека Чернігівщини, що розташована поруч з також обстріляним стадіоном футбольного клубу "Десна". Неоготична будівля прикрашає місто з кінця ХІХ ст. 19020го в ній відкрився Музей українських старожитностей Василя Тарновського. У зібранні були картини, стародруки, археологічні знахідки, зброя, вбрання, церковні речі, документи. Особливе місце належало зібранням "шевченкіани" й артефактам козацької доби, які родина Тарновських збирала впродовж ХІХ ст., вони були передані як дарунок місту з маєтку "Качанівка". Пізніше ця колекція стала основою для створення сучасного Чернігівського історичного музею на Дитинці.

"Найбразливіше, що понівечили юнацьку обласну бібліотеку, колишній музей, дореволюційну будівлю. Там був мій улюблений вітраж гарний – натуральний. Не так, як зараз на клей садять, а з натурального кольорового скла, з'єднаного свинцевими шинами. Старовинний він був – і якраз з південного боку. Будівля стоїть тилом до сонця, а вхід з півночі. І ти заходиш усередину, а в тебе бац – одразу промені, магія. І будівля сама по собі готична красива, і вітраж. Будівлю ніби збираються реставрувати, але ж уже буде не те. Такого вітража точно вже не буде вже ніколи", – каже Ігор Конков.

 

Мішенню атак росіян стали книгозбірні. Уночі 30 березня в Чернігові росіяни обстріляли обласну універсальну бібліотеку ім. Короленка. Це найбільша книгозбірня регіону, загальний фонд якої налічує 868 тис. примірників. У фондах було понад 15 тис. рідкісних видань ХІХ – початку ХХ ст. Бібліотека розташована в історичній будівлі початку ХХ ст., що є рідкісним для сучасного Чернігова стилем північного українського модерну.

 

На місці вибуху очевидці зафіксували, що в будівлі постраждав дах, вибиті вікна й з'явилися помітні тріщини фасаду.

На початку квітня ворожі ракети знищили альтанку на схилі Болдиних гір у Чернігові. Її звели 1911-го на честь візиту російського царя Миколи ІІ. Свого часу стала символом міста.

"Повністю рознесли символ міста – альтанку початку ХХ ст. Тоді вона була побудована в комплексі декорацій до приїзду Миколи ІІ. У Чернігові її "переосмислили", називали альтанкою Коцюбинського, оскільки там поряд могила письменника Михайла Коцюбинського. Альтанку так звикли називати, хоча вона до Коцюбинського не має жодного стосунку. У неї снаряд прилетів з іншого боку Десни, коли Чернігів практично в облозі був з трьох боків. Конкретно від альтанки лишився лише фундамент. Місце було симпатичне на краю кручі, там любили люди збиратися. Мені цієї альтанки бракує", – каже Ігор Конков.

 

Пошкоджень зазнали церкви Іллінська й Катерининська. В їхніх сивих стінах є свіжі сліди уламків, вікна побиті але люди весь час приходили в них, щою сховатися від бомбардувань і обстрілів.

"Трохи обстріляли Катерининську – візитівку міста, що на в'їзді в Чернігів. Росіяни з того боку Десни пострілювали, то вона з Південного боку прошита патронами крупнокаліберними. Видно, що характерні круглі дірки – якийсь ручний кулемет у неї херачив. І штукатурка подовбана зараз – боляче дивитися. Але будівля ціла", – розповів Ігор Конков.

 

У церкві, яка на час обстрілів переьувала під юрисдикцією московського патріархату, загинули мирні мешканці. Церква зазнала незначних руйнувань.

"На міському кладовищі "Яцеве", у передмісті, церква московського патріархату на кладовищі стоїть – у ній завжди відспівують покійників. Її вже раніше відстоювати. Під час атак росіян знесло купол. Коробка ціла. У ній загинула моя знайома відома художниця Ядвіга Янкова – жила поряд, вона побігла по порятунок у цю церкву й там і загинула, а будинок її залишився цілим. Такий парадокс. Церкву скоро відбудують", – розповів Ігор Конков.

Сильно постраждав від обстрілів сектор чернігівського кладовища "Яцеве" з похованнями воїнів АТО/ООС, загиблих у російсько-українській війні ще до повномасштабного вторгнення.

"Знищили релігійну споруду – нову капличку біля захоронення бійців 2014-2015 років. Для них побудували суто їхню часовенку. Орки з танків розстріляли церкву й основну ділянку могил бійців. Познущалися варвари", – розповів Конков.

Окрім знакових культурних об'єктів, постраждала база для підготування спортсменів.

"Майже повністю знищили лижну базу, де готували біатлоністів. Багато спортсменів із Чернігова стали біатлоністами світового рівня. Зараз на місці бази стоять залишки коробки. Згоріли всі лижі, лижероллери для літніх тренувань, але вціліли більшість гвинтівок спортивних. Орки ламали, але так і не змогли відімкнути сейф, де їх ховають. На території лижної бази сильно тхне – підозрюю, що там є трупи. Лазити там небезпечно, бо може бути заміновано. У нас періодично то тут то там хтось підривається", – розповів Конков.

Містянин каже, що після обстрілів ворога в усьому місті залишаються характерні "позначки".

"Навіть на валу повно таких у вигляді сніжинки – розриви від гранат, які з автоматичного гранатомета вистрілюються. От вони у вигляді такої п'ятерні – тільки з пів метра завбільшки. Отакі сніжинки гарні, якби не причина. По всьому чернігівському валу таких слідів повно – і місцями по місту, де-не-де. На ремонт нашого валу не так давно витратили під 300 мільйонів – тепер нова тротуарна плитка покоцана такими штуками", – розповів містянин.

Каже, що жителі потроху відновлюють прогулянки Черніговом, але стаціонарних екскурсій зараз не проводять.

"Бачу в соцмережах, що чернігівські екскурсоводи возять у Ніжин. Для економії їдуть машруткою. Зараз крутять віртуальні екскурсії – у фізичні тури зараз не можна ходити особливо. Я іноді гуляю містом, викладаю фото. Запостив наш улюблений водоспадик на околиці міста – всі почали писати, чи він цілий, чи не постраждав. Цілий, не постраждав. Там весілля фотографують, проводять фотосесії. Забавних місцінок по місту багато, люди хочуть виходити", – розповів Конков.

Каже, що свою екскурсію про Чернігівський горрор поки відновлювати не збирається, хоча жоден з її об'єктів не зазнав пошкоджень.

"Я закінчив школу амбасадорів при управлінні культури й туризму, то як іспит кожен випускник мав вигадати власну унікальну екскурсію. Вона була в мене цікава – кілька разів на прохання повторював. Народу було понад 100 людей. "Чернігів горор" – жахи Чернігова. Тоді це приваблювало публіку, бо звучало не так, як зараз. Маршрут проходив по знакових локаціях, про які є цікаві історичні відомості або місця, оповиті легендами. Починався там, де Зелена сцена, там була границя міста, кріпосний вал, який у XVIII столітті знесли. Коли заходили за держадміністрацію – там вказував на так званий Будинок сліз або церкву Марії Магдалини. Раніше там утримували безпутних жінок. Оскільки умови були гірші, ніж у в'язниці, дім дістав свою сумну назву", – розповів Конков.

Інші об'єкти також пов'язані із сумними легендами або старовинними ритуалами.

"Праворуч від адміністрації – пожежна частина. У ІХ столітті там нібито стрибнула й розбилася княжна Чорна, яку князь древлянський хотів захопити. Я зазвичай любив говорити під час екскурсії, що це все туфта, бо з другого поверху важко зістрибнути й розбитися, розповідав про ідеалізацію, гламурізацію наших історичних героїв. У маршруті була й будівля прокуратури. Коли її копали – розкопали врата зовнішнього граду, які вели на Київ, там Володимир Мономах підписував перемир'я з Олегом Святославичем, який за допомогою половців вибив Мономаха із Чернігова. Поруч Еллінський монастир, де похоронений Василь Барковський – "чернігівський дракула", генеральний обозний, цікавезна особистість, про яку є безліч цікавезних легенд", – розповів екскурсовод.

 

Візитівкою екскурсії було поховання Х ст. Автор зазначає, що пам'ятка унікальна. До маршруту долучив її через химерні ритуали під час поховання знатного "руса".

"Пам'ятка має назву "Чорна могила". Розташована на вулиці Князя Чорного, 4. Це унікальна пам'ятка Київської Русі. Деякі історики за історичною цінністю її прирівнюють до єгипетських пірамід. Це єдине захоронення періоду Київської Русі знатного руса, князя, яке так добре збереглося. Тоді русами вважали скандинавів. Про пам'ятку писав арабський подорожувальник ібн Фадлан. Їздив тоді на терена Київської Русі – до поволзьких татарів. Щоб укласти з ними угоду, бо теж були мусульманами. Він детально описує захоронення знатного руса – підкреслює, що похований "рус" це скандинав. Там є цікаві деталі – як сама церемонія робилась – це горрор, від якого холоне серце", – розповів Конков.

Зараз поціновувачі стражитностей можуть переглянути віртуальні тури або ж ознайомитися з містом самотужки.

"Мене просили повторювати екскурсію, багато людей було. Коли зможу її провести знову – невідомо. Тішить, що всі знакові пам'ятки не зазнали значних пошкоджень", – каже екскурсовод.

×