У країні залишилось вісім чоловік: показали перший українській псевдодокументальний фільм

На 47-му кінофестивалі "Молодість" в рамках програми "Форма" показали перший український псевдодокументальний фільм "2020. Безлюдна країна" режисера Корнія Грицюка.

За сюжетом після підписання угод з Євросоюзом і відкриття кордонів усе населення залишає Україну. Молодий режисер з Канади українського походження приїжджає сюди. Хоче знайти хоч когось, хто залишився. 8 людей розповідають про причини, що не дали їм покинути Батьківщину.

Серед них модель, що мріє представити країну на всесвітньому конкурсі краси. Оскільки більше нікого нема, то її беруть туди автоматично. В Одесі залишився вчений, що створює роботів. Мріє створити першу державу, повністю ними заселену. Ще режисер знайшов китайця. По наказу своєї влади, він досліджує придатність наших земель до заселення співгромадянами. Жаліється, що довгий час не бачив жінок. Бухгалтер Олена вирішила переписати все майно в країні, на випадок, якщо хтось повернеться. Бойовик з Донбасу блукає пустими вулицями. Шукає українців, яких хоче вбити. Не вірить, що всі поїхали. І війни на Донбасі теж нема, бо всі його товариші повернулись до Росії.

"У фільмі все гіперболізовано, але така проблема є. Більшість старшокласників серйозно настроєні виїхати. Причин, щоб виїхати справді багато. Так само багато їх є, щоб залишитися. Навіть якщо вони скажені, як у більшості моїх героїв. Всі з України не поїдуть, ні в 2020-му ні в якомусь іншому році. Але це може стати великою проблемою, як у Вірменії. Там зараз лишилось лише три мільйона жителів. І половина з них живуть в столиці – Єревані. Ніхто не знає, скільки нас лишилось насправді. Останній перепис відбувся у 2001 році. Кожного року його пересувають і пересувають. Бо дізнатись правду вже страшнувато", - каже режисер Корній Грицюк.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як стати гарною за 30 секунд: огляд фільму "Красуня на всю голову"

Всі герої розповідають свої історії на камеру. Між ними показують кадри українських міст і сіл, на яких зовсім нема людей.

"Коли ми говоримо про ігрове кіно в якому всі поїхали, уявляємо голівудські картини постапокаліпсису: перевернуті машини, дерева на дахах. Тому треба було вигадати нову форму, щоб показати пустоту. У нас замість розрухи чи занедбаності – пусті під'їзди, чисті квартири, зелені вулиці. Наче люди щезли самі по собі і в один момент", - каже режисер.

На прем'єру в червоний зал кінотеатру "Київ" прийшли 350 людей. Актор Борис Абрамов спав, поки його не розбудив власний голос з екрану. Грав бізнесмена, що їздить по країні і скрізь ставить таблички зі своїм прізвищем. Так привласнює собі території. Хоче бути князем, як Ярослав Мудрий.

"Ситуація з Україною не дуже критична. Це показали зйомки. Мене знімали в недільний день за Києвом. І як на зло, наді мною почав кружляти літак. При чому по сюжету країна має бути безлюдною. Так що у нас ще не все втрачено. Плюс у тому, що глядач цю фантазію приміряє на себе. Зараз такий стан справ, що кожен хоча б раз задумувався – поїхати чи лишитись. Тут люди говорять про власний вибір", - каже Борис Абрамов.

На фільм витратили 375 долларів. Зйомки тривали два роки. За цей час, один з акторів, Дмитро Абрамов, емігрував до США.

×