У столиці показали пейзажі, намальовані на корі берез

Фото: Фото: Світлана Корженко

2 листопада у столичному Центрі російської науки і культури відкрилася вставка картин на бересті харківського художника Бориса Чурилова. Він був родоначальником цієї техніки.

"Борис Іванович не був професіоналом. Після закінчення школи він працював фрезерувальником і сталеваром. Він мені завжди казав: "Щоб щось зробити, треба мати базу". Він цю базу створював більше 13 років: збирав фонотеку духовної музики, літературу з мистецтва та архітектури. Свій перший малюнок на бересті він зробив 1967 року - тоді відчув, що готовий до цього. Своє вміння він удосконалював роками", - розповіла кореспонденту Gazeta.ua вдова художника Наталія Чурилова.

"Сталеваром мій чоловік пропрацював 13 років. В цей період весь свій вільний час присвячував малюванню. Робив це вночі, коли повертався з роботи. А якось він мав зробити кілька робіт для виставки, присвяченої 1000-літтю від дня хрещення Київської Русі. Щоб встигнути вчасно, він не спав три доби. Коли очі злипалися, він включав записи духовної музики. Це завжди додавало йому сил", - додала вона.

Борис Чурилов народився а Харкові. Після закінчення школи він працював на заводах. Був фрезерувальником і сталеваром. 1972 -го в Харківському будинку архітектора відкрилася його перша персональна виставка. Свої роботи він демонстрував у Парижі та Москві. Художник помер від раку 13 грудня 2008 року.

На виставці показують близько 50 робіт художника. Їх радять роздивлятися під лупою - так можна розгледіти навіть найдрібніші деталі.

"Картини Бориса Івановича є в колекції багатьох політичних та церковних діячів. Їх мають колекціонери з Німеччини, Фінляндії, Франції, Бельгії і Росії. Ці роботи унікальні. В наш час масової культури немає робіт, які можна довго роздивлятися. На картини Бориса Чурилова можна дивитися безкінечно довго. Достатньо мати лише одну його роботу. На неї можна дивитися постійно і завжди дивуватися вмінню майстра", - сказала Наталія Чурилова.

"Мій чоловік любив подорожувати. Особливо подобалося йому їздити по старовинним церквам і монастирям. В усі поїздки він брав з собою блокнот, в якому робив замальовки. Називав їх "почеркушки". Вже потім переносив зображення на берест", - додала вона.