Учасники проекту "Вавилон 13" з початку грудня знімають документальні ролики про Майдан і Україну в умовах революції. Оператор Юрій Грузинов, 32 роки, фільмує революційний Майдан з часу його появи.
- Я росіянин, народився в містечку Балашиха під Москвою. На журфак вступати не хотів, у ВГІК вступити не зміг. Тому нічого не закінчив. Працював стрінгером - це людина, яка бере камеру, знімає сюжет як журналіст і оператор в одній особі, монтує і здає. Знімав сюжети по всій Росії. У 2004 році випадково поїхав у Крим відпочивати. Познайомився з хлопцями, допоміг їм зняти кліп про себе, і за один день з нікого став третім механіком. Через тиждень я вже працював на Ренталі "Патріот" механіком камери, потім став режисером монтажу". 7 років монтую кіно і рекламу. З появою "Вавилону 13" зрозумів, що маю повернутися до витоків і стати знову стрінгером. Я тут з перших днів. Весь час на майдані. Стараюся попасти в гарячі місця і точки. На добу сплю від 4 до 6 годин. Перші дні ми не спали взагалі, бо чекали нових дій. Такої кількості емоційних ситуацій, як на Майдані, я не пам'ятаю за свою практику. Навіть у Холодній Балці - в кафе "У Коляна" біля шахти на Донеччині - де три столи і магазинні пельмені видають за самоліпні - теж за пляшкою горілки говорять тільки про Майдан.
Яких людей ви побачили на Майдані?
- Яким нічого втрачати. Майже у всіх є родини і роботи. Але люди голодні до свободи. Бачив людей з усієї України. Західняки їдять за одним столом із луганчанами. Чудово розуміються, хоча розмовляють різними мовами. Я їх усіх зняв. На Майдані - маленька європейська республіка. Там - своє суспільство, в якому вирує маленьке життя. Там чистіше, ніж в усьому Києві. Маю сюжет про те, як дві двірнички спускаються по Інститутській, входять на Майдан з мітлою і совком. І жодного разу не нахилилися, щоб щось підібрати. Тільки в одному місці мели 5 хвилин, щоб зібрати два недопалки. На Новий рік не зустрів на Майдані жодного п'яниці. Не дивлячись на те, що прямо в в центрі Майдану біля супермаркету "Білла" цілодобово працює горілка-бар. Неадекватних людей, які звідти виходять, охорона Майдану спокійно виходить за межі території. Майже всі майданівці після прийняття законів у Раді 16 січня попадають під якусь статтю. Кожному з них можна приписати 3 роки. Але як можна людині не ходити в камуфляжі, якщо камуфляж продається в магазинах? І що - тепер не можна хокеїстам одягати щитки, чи не можна весільного кортежу збирати? А якщо люди стали в заторі - їх же більше, ніж 5 машин - то мають під суд іти?
Наскільки покращала самоорганізація Майдана з часу початку бойових дій?
- Кількість людей на Майдані не стала. Залежить від того, оголошена чи ні мобілізація. Багато на дзвінку. Їх фізично там немає, але за потреби протягом 10-15 хвилин можуть з'явитися на Майдані. І це досить велика сила, яка самоорганізувалася і здатна підтримувати цю самоорганізація вже протягом другого місяця. Багато людей з'являютсья з бейджиками, представляютсья - з першої вони сотні, з другої. Якщо сумнівні, їх приводять в сотню запитують: Ваш? Не ваш? Якщо ні - виводять за територію. Там досить професійно організована охорона. Так само, як професійно організоване прибирання. Там і димом пахне тільки через те, що складно обігріти все електрикою. Електрику можна відімкнути, а дрова - ні.
Де трапилися найнебезпечніші робочі моменти до початку подій на Грушевського?
- Був на Банковій 1 грудня, стояв на тракторі. Прямо піді мною вибухнула шумова граната. На загальному плані бачив, як провокатор звірськи б'є міліціонера, з іншого видно, що він не б'є нікуди, крім як по касці. Тобто, шкоди міліціонеру він завдати не може. Вони діють один одному на руку. Я на йолку залазив, коли її майданівці розбирали 1 грудня. Хотів зняти своє відео. Бо звідки у каналів відео з-за колон ВВ? Звісно, його дали їм у МВС. А там все зрозуміло. Найцікавіше було, коли люди ломанулися на йолку 1 грудня, і солдати ВВ, 30 чоловік, від них втекли. Я не встиг перебігти через Хрещатик, як біля йолки не лишилося жодного вв-шника. Хтось кричав на йолці: "Розберемо, це кривава ялинка", інший: "Нічого не чіпайте, це провокація". Люди не слухали ні того, ні іншого. Вони готові були знести цю йолку. До самого ЦУМу не було вільного клаптика, щоб побачити асфальт. Тоді найстрашніше було - це масова тиснява. Якби хтось спровокував бійку, люди затоптали б одне одного. 11 грудня протистояння скидалося на чорну і червону ікру - чорні і помаранчеві каски. Найрадісніший був сюжет, коли повалили Леніна. Мені воно нагадувало козацьку вольницю.
Ви їздили у відрядження на Донеччину у розпал мирного Євромайдану у Києві. Як сприймають ці реалії люди з донецької глибинки?
- Людина стоїть на дорозі, на якій 20-сантиметровий шар льоду, розкатаний машинами, і говорить, що хоче жити в стабільності. Дивиться навколо на розвалини хрущовок і не бачить того, що бачу я. Тому що людина - така істота, яка звикає. Вони всі проти Європи, не розуміючи, що таке Європа. Їх шкода. У шахтарів нема освіти і часу, щоб зрозуміти глибину всього процесу і щоб розбиратися у поточних ситуаціях. До того ж для них джерело інформації - те, що сказав друг, а друг побачив по телевізору. Його дивляться в напівсонному стані після того, як вийшли з забою. Свобода для них - це дивна штука, якою вони ніколи не зможуть скористатися. Запитуєш 18-річного пацана: "Ти любиш мандрувати?", а він щиро відповідає: "Ні". Бо він цього ніколи не робив. У нього навіть закордонного паспорту немає.
В Єнакієво в музеї космонавта Берегового є ціла стіна, присвячена Януковичу. Там є все: фото Януковича, Янукович в маслі, книги авторства Януковича, всі нагороди. Нас дуже довго туди не пускали знімати: ремонт, нема начальника. Зрештою коли ми вмовили дирекцію нас пустити, увімкнули світло - і виявилося, що вся ця стіна під склом, і скло відбиває світло, як дзеркало. Нічого зняти неможливо. Я спробував трохи відсунути те скло. Як тільки я до нього доторкнувся, почала працювати сигналізація. За хвилини півтори приїхав ОМОН в касках, з кийками. Такої швидкості навіть в банку, напевно, немає. Прибігли перелякані - боялися що я вчиню замах на портрети Януковича. Зняти нам не дали. Все, що я встиг зняти - поки ОМОН їхав до нас.
Скільки матеріалу відзняли, і чи плануєте зробити з нього докумнетальне кіно більшого формату, ніж 3-хвилнні ролики?
- Зняли ми дуже багато. Не думаю, що ми хоча б 10 відсотків матеріалу змонутвали з того, що в нас є. Запас дуже великий. Частина матеріала втратила актуальність на дану секунду, але колись як цінний архів буде дуже важливою. Де зберігаємо відзняте - секрет.
Як оператор можете сказати, що в Україні реалізуєтеся краще, ніж в Росії, і чому?
- В Росії немає такої кількості людей, які здатні зібратися і триматися так довго. Тут цікаво працювати, тому що люди говорять, що думають, і не бояться, знають, що їх будуть бити, і все-одно не бояться. Готові відповісти. Росія дає гроші, бо боїться, щоб Україна від неї не пішла. Бо в Росії без України нічого російського не лишиться. Як тільки піде Україна, підуть всі республіки, які тільки й чекають прецеденту.
2 
4880
Коментарі