У Полтавському літературно-меморіальному музеї Котляревського відкрили виставку елементів старовинного українського одягу. Свої роботи представила майстриня Валентина Ануарова-Лісоколенко.
Кореспондент Gazeta.ua побував на відкритті.
Виставка давнього українського вбрання присвячена 250-річчю з народження Івана Котляревського. Тому обрали для проведення саме літературно-меморіальний музей письменника.
Хоча виставку запланували ще минулого року, деякі експонати буквально напередодні приїхали з Чорногорії. Там два місяця мала авторські виставки у двох містах. У місті Цетинє представляла свої роботи в музеї, а в Барі - у палаці короля Ніколи І Петровича-Негуша.
Полтавська виставка дещо скромніша закордонної. У виставковій залі музею експонують дві свитки, фотографії з роботами майстрині та 18 головних уборів. Серед них одна чоловіча смушева шапка, інші - жіночі очіпки. Такі були притаманні декільком регіонам Центральної України: Полтаві, Дніпру, Черкасам, Сумам, Чернігову, Вінниці, Хмельницькому та Києву. Окрім свиток, до доби Котляревського відносять фасони двох очіпків - сідлового і "кораблика".
Всі експонати - репліки. Тобто, точні копії старовинного вбрання. Деякі роботи готувалися спеціально для цієї виставки. За зразок Валентина Ануарова бере справжній старовинний одяг. Розшукує відомості в музеях, давніх книгах, працює по фотографіях.
"Цей напрямок визначила ще понад 15 років. Люди взагалі не знали, що таке очіпок. Людина амбіційна, я не любила повторювати. Було дуже багато вишивальниць, робили намиста - те, що легко. Але помітила, що немає на ярмарках, виставках головного убору. Це те, що завершує стрій. Тому вирішила цим зайнятися. Навіть отримала для зразка 100-річний очіпок. Це дало знак, що це моя справа", - розповіла майстриня.
З дитинства шиє, професійна кравчиня. Окрім головних уборів, виготовляє всі елементи жіночого строю - корсетки, плахти, тче крайки, відновлює пишні весільні вінки. Віднедавна почала шити свитки. Виготовляє за старими викройками, дотримується старих технологій, матеріали використовує натуральні.
"Є люди, які замовляють для себе. Коли з Росією були більш-меш нормальні стосунки, приїжджало звідти багато українок. Одна каже "Я хочу на кухнє так сєбя відеть в етом очіпкє". Зараз тенденція пішла в діаспори. Хочуть бачити на собі правдивий одяг. не стилізований, а те, як воно має бути насправді. Навіть, коли людина живе за кордоном, хоче мати собі очіпок з того регіону, звідки родом", - пояснила пані Валентина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тіна Кароль, Джамала і ONUKA приміряли народні костюми, щоб допомогти музею
Сама майстриня любить носити в щоденному житті та на свята речі власного виробництва, виготовлені за світлинами початку 20 ст. та старовинними ескізами. Також виготовляє і сучасні речі. На відкриття персональної виставки взяла сумку-клатч власного пошиву.
Донька майстрині Діана Клименко допомагає матері у виготовленні уборів та ткацтві. А ще - грає роль моделі. На одній зі світлин в експозиції вона представляє одяг шляхетної жінки. Це очіпок-кораблик, оздоблений смушевим хутром. А от кунтуш до пари ще не готовий - в роботі.
Кунтуші - верхній одяг заможних жінок. Міг бути зимовим, підшитим хутром, чи літнім, які підшивали шовком. Під кунтуш одягали довгу спідницю та вишиту сорочку.
Виставка триває до 15 грудня за адресою м. Полтава, Першотравневий проспект, 18.
Виставка проекту "Щирі. Свята" відкриється 14 листопада у Національному центрі народної культури "Музей Івана Гончара".
"Ми хочемо показати всю красу українського костюма та зібрати кошти на благодійність. Цього року реалізуємо проект у партнерстві з Національним центром народної культури "Музей Івана Гончара". Саме на його підтримку буде передано увесь прибуток від продажу календаря", — розповідає організатор проекту Наталія Кравець.
1 
4880
Коментарі