Дівчина розповіла, як відкрила свій бар в Грузії

7

Фото: bit.ua

Українка Настя Пугач поїхала в Грузію і відкрила там свій бар. Дівчина розповіла, як їй живеться в країні гір, вина і гостинності, пишуть на ресурсі bit.ua.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українець розповів, які найпопулярніші міста для життя у Польщі

До Грузії я переїхала дуже спонтанно. Мій хлопець із друзями, в грудні 2013 року, відкривав хостел в гірськолижному курорті Гудаур. На той момент у мене не було чіткого уявлення, чим я себе займу в Грузії, але і в Україні мене нічого не тримало, тому я переїхала без будь-яких сумнівів.

Перших два місяці ми жили в хостелі. Для мене це був новий досвід, чого тільки не доводилося робити. З'явилося багато друзів з України та Росії, з багатьма з них я до сих пір спілкуюся.

Коли сезон закінчився, ми з друзями переїхали в Тбілісі. Так вийшло, що ми шукали для оренди квартиру, а знайшли підвальне приміщення і вирішили відкривати бар. Ремонт у нас зайняв півтора місяця, все робили самі. Якраз в цей період впритул налагоджували ділові відносини з грузинами, і я зрозуміла, що знаходити спільну мову з місцевими мені складно.

 

Тбілісі - це дуже розслаблене місто, тут життя не кипить, а плавно протікає, до цього важко пристосуватися після Києва.

Але до всього з часом звикаєш. Мені знадобилося три місяці, щоб почати відчувати себе комфортно.

ПРО ЦІНИ

Ціни особливо не відрізняються від українських. У Грузії мало виробництва і, як наслідок, багато імпорту, в тому числі й з України.

В основному, всі продукти ми купуємо в супермаркетах, але за смакотою краще їхати на базар. На базарі можна знайти все що завгодно, продавці завжди котики - часто пригощають.

Якщо ти не говориш по-грузинськи, для тебе товар завжди дорожче. Тому краще знати базові фрази для побутового спілкування з продавцями.

 

Ну і самі базари тут діляться на туристичні та локальні. Я б не радила купувати вино, сири й чурчхеллу на розкладушках в центрі міста. Можна знайти набагато смачніше і дешевше в інших місцях, про які місцеві розповідають з великим задоволенням.

Похід на базар в Тбілісі - це завжди ритуал. Як в дитинстві з бабусею: потрібно встати раніше, щоб відхопити кращі продукти. У дитинстві мені це здавалося безглуздим, але тепер я точно знаю, що бабуся мала рацію.

ЗАРОБІТОК І РОЗКЛАД ДНЯ

Зараз я веду досить дозвільний спосіб життя, мені не потрібно ходити кожен день на роботу, бо у мене свій бар (називається Абсурд бар). Вся моя робота полягає в закупівлі продукції й контролю роботи барменів. Проте, я практично щовечора проводжу там: це моя справа, і для мене дуже важливо знати, що там все добре.

Раніше, коли у нас ще не було найманих працівників, ми з подругою працювали в барі удвох. Коли ти закриваєш заклад в 3-4 годині ранку, а на наступний день відкриваєшся в п'ять, реальність спотворюється, і ти відчуваєш себе Алісою в країні чудес.

 

Ми з подругою в такому темпі протрималися п'ять місяців, потім нарешті з'явилася можливість найняти барменів, але мені до сих пір дуже складно заснути раніше години ночі.

НОВИЙ КРУГ ЗНАЙОМСТВ

Бар - це завжди галасливі компанії, тому друзі з'явилися у нас відразу. Я дуже люблю тбіліську тусовку. Тут багато арту, невимушеності й веселощів. Дуже легко заводити нові знайомства. У мене з'явилися дійсно надійні та хороші друзі тут.

До того ж, тут досить непогана українська двіжуха. Я знаю багатьох хлопців, у яких в Тбілісі свій бізнес, ми часто бачимося, і все намагаються один одному допомагати та підтримувати. Ну й іноді просто приємно поговорити зі своїми та про своє.

 

ЧИ ЛЕГКО СТАТИ СВОЇМ

Грузини дуже люблять українців, тепло до нас ставляться, тому стати своїм не складно. Іноді, звичайно, виникають конфлікти, в яких тобі кажуть: "Це моя земля, я тут головний". Я вважаю, що це все-таки недолік виховання і намагаюся з такими людьми не спілкуватися. На щастя, таких небагато.

В цілому ж, мої грузинські друзі дуже мені допомагають в усьому. Я знаю, що в будь-якій ситуації, коли мені потрібна допомога або підтримка, завжди знайдуться люди, які прийдуть мені на допомогу.

КУХНЯ СВЯТКОВА І ЩОДЕННА

Я не великий фанат грузинської кухні, вона занадто важка і, як мені здається, одноманітна. Зате в магазинах завжди можна купити багато свіжої та смачної зелені: кінза, салат, шпинат, який я просто обожнюю. Так само тут практично круглий рік продають дуже недорогі фрукти та овочі. Зараз, наприклад, мандарини коштують 50 тетрі за кілограм (це близько 4 грн), тому привіт алергія.

Особисто мені дуже не вистачає кисломолочної продукції, доступних сирів і морепродуктів. Відсутність нормальних йогуртів і заквасок можна компенсувати мацоні. Це кавказький кисломолочний напій, щось середнє між кефіром і йогуртом.

 

Я люблю морепродукти, але тут вони занадто дорогі, тому перейшли в розряд "святкова їжа".

МОВНИЙ БАР'ЄР

Мовного бар'єра як такого не існує. Більшість грузинів говорить по-російськи або по-англійськи. Дуже рідко можна зустріти людину, яка не володіє однією із цих мов.

Але насправді, я вважаю, що грузинську варто вивчити, у них дуже складні літери й кілька важковимовні кумедні звуки. Я поки можу тільки читати букви та говорити на дуже примітивному рівні, але кожен день я вчу якісь нові слова. Мені подобається звучання цієї мови.

ЧИМ ЗАЙНЯТИСЯ У ВИХІДНІ

У Грузії неймовірно красива природа плюс гарна історична спадщина, тому легко придумати собі заняття на вихідні. П'ять годин їзди від Тбілісі - і ти вже на морі, за два з половиною години можна дістатися до гір.

Мої найулюбленіші місця в Грузії - це каньйони Біртвісі в 80 км від Тбілісі та Шатілі - це старовинне північно-східне поселення, яке межує з Чечнею. Дуже хочу в наступному році поїхати в Шатілі на тиждень. Я живу тут рік, і мені ще багато чого потрібно побачити.

Тут достатньо місць ідеальних для того, щоб побути наодинці з собою.

 

Ну а якщо говорити про ледачих вихідних, то в Тбілісі завжди є чим зайнятися і куди піти. Влітку щонеділі в центрі влаштовували барахолочки з діджеями, вуличною їжею і хендмейдом. Я в'яжу, і тому теж брала участь, шкода, восени все припинилося.

Люблю ботанічний сад, який знаходиться в самому центрі міста. Поруч з ним, до речі, є секретне місце з водоспадом. Там добре читати.

МІСЦЯ, ПРО ЯКІ В КУРСІ ТІЛЬКИ МІСЦЕВІ

У всіх гідів по Тбілісі пишуть, що обов'язково потрібно відвідати барахолку на сухому мосту, щоб відчути колорит. Я в корені з цим не згодна. Це дико туристичне місце, і колориту там не особливо.

 

Якщо хочеться купити барахла, краще їхати на ст. м Самгорі. Якщо хочеться хорошої їжі в колоритному місці, потрібно їсти в Рачі (заклад недалеко від площі Свободи). Якщо хочеться послухати, як в караоке співають SOAD, потрібно йти в Ріффер, якщо хочеться подивитися на молодих хіпстера-барменів з голим торсом, потрібно йти в Арсад (по-грузинськи Арсад означає - "ніде").

Ще дуже важливо знайти таємний водоспад близько сірчаних лазень і з'їздити на тбіліське море, щоб побачити грузинський стоунхендж.

×