У німецьких лікарнях встановлені так звані "Бебі клаб". Це віконця, в які новоспечені матері залишають немовлят, якщо з якихось причин не можуть або не хочуть їх виховувати.
Зазвичай таке вікно розташоване в стіні з тильного боку лікарні. Як тільки в нього потрапляє дитина, лунає дзвінок. Приходить медсестра забирає немовля. Поряд із віконцем – напис, що спонукає жінку добре подумати, перш ніж відважитися на такий крок. Про це розповідає Людмила Петленко з Волині в інтерв'ю ukrainskagazeta.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Єгипті після інтимного ритуалу загинула 5-річна українка
За її словами, німці дуже дбають про здоров'я дітей, саме тому велику увагу приділяють заняттям спортом, у закладах освіти навчають плавання, їзди на велосипеді. Там обов'язково працює стоматолог.
"Медицина в Німеччині страхова, держава гарантує повну захищеність усіх статей системою охорони здоров'я. Її первинна ланка – це домашні лікарі, у нас нині – сімейні. Кожен має такого лікаря й передусім звертається до нього, саме він лікує пацієнта. Вирішує, чи скеровувати його на обстеження, якого можна чекати й кілька днів, попередньо давши на це згоду. Або в стаціонар, на санаторно-курортне лікування. Навіть у гострому стані німець без консультації лікаря не прийме жодної пігулки, бо може втратити страховку. Записуються до домашнього лікаря заздалегідь телефоном. Його зарплата безпосередньо залежить від кількості відвідувань пацієнтів", - розповідає Людмила Петленко.
Швидку допомогу німці викликають лише у виняткових випадках. Коли пацієнта забирає швидка, ніхто з родичів не має права сісти в машину й дивитися, які маніпуляції йому проводять. Згідно з інструкцією, рівно через дві години після госпіталізації рідним телефонують додому і повідомляють про стан потерпілого.
"Якщо йдеться про операцію, то завдяки саме страховій медицині пацієнт отримує висококваліфіковану медичну допомогу, нічим не переймаючись. Перед цим він підписує договір, у якому обумовлено всі ймовірні ризики, що можуть виникнути у процесі госпіталізації, в тому числі й зараження ВІЛ. Мені вдалося побувати в одній із лікарень. У палатах там перебуває по два пацієнти, є телефон, санітарна кімната, душ. У коридорах – жодних килимів, вазонів, довкола – суцільний пластик".
Український письменник та журналіст Тарас Ващук , який п'ять років живе в Арабських Еміратах, видав книгу "Україна в пісках". До видання увійшли 19 коротких оповідань та повість. Серед них розповіді про життя та адаптацію українців в Арабських Еміратах.
Коментарі