На тимчасово окупованих територіях Донецька та Луганська проросійські бойовики продовжують захоплювати населення в полон.
За усі роки війни суд виніс тільки один вирок за військові злочини. Люди, які повернулися з полону бойовиків, розповіли про всі жахіття. Їхні історії оприлюднила координаторка у Євромайдан SOS Олександра Матвійчук у Fаcebook.
"До нас привезли молоду дівчинку, їй на вигляд було не більше 14-16 років. "Маніякові" не сподобалося, що вона вийшла без дозволу в коридор. І він сказав в покарання відправити її як подарунок бойовикам на передову, для задоволення їх сексуальних потреб. Її кілька разів туди возили", - (С-23).
"Знаю, що на передовій сильно знущалися над ***. У нього на грудях вирізали ножем слово "бендера" і зарізали. Він помер. Довго лежав, не в морзі, близько двох тижнів. І потім його обміняли як 200-го. "Айдару" віддали", - (С-49).
"Мені зламали ребра, все тіло чорне. Били під час, або між допитами. Руками, ногами, зброєю. Катували - підключали до електрики. Наручниками до металевого ліжка, на руки дроти і регулювали струм. В голову, статеві органи били металевим прутом. Били шомполом. Підвішували до стелі. Обливали холодною водою на морозі. Всі, хто сидів зі мною в Донецькому СБУ - 42 людини, в тій чи іншій мірі були побиті і піддавались насильству", - (С-46).
"Побиття весь час. Коли прикладом, коли шнуром живлення комп'ютера. Роздягали і били по спині, по ногах, розсікаючи шкіру. Удари руками, ногами, але це так - дрібниці. На другий день, здається, використовували електрику, тільки не шокер, а оголені дроти. Це один раз було, я просто трохи не помер і тому вони перестали ними бити. По-моєму, це просто два оголених проводу і вилка, підключена в розетку. Мені до живота прикладали", - (С-86).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Добре, що укропська дитина помре" - вагітна розповіла про полон у ДНР
"До мене в камеру підселили дівчину ***, 23 роки. Вона поскаржилася, що її регулярно вночі гвалтували п'яні бойовики", - (С-116).
"20 серпня 2014 року я чув крики із сусідньої камери. Потім дізнався, що людину закатували до смерті. Я взагалі нічого не знаю про померлого, також я не знаю, хто його катував. Вранці труп завернули в ковдру. Від свого співкамерника *** дізнався, що потім труп поховали на міському смітнику в районі міста Олександрівська, де саме – не знаю", - (С-55).
У Кабміні близько року знаходиться закон про військових злочинців, який встановлює відповідальність за злочини проти людяності відповідно до міжнародного права.
Коментарі
1