29 червня 2016 року в бою з російськими окупантами загинув оперний співак та боєць Добровольчого Українського корпусу 42-річний Василь Сліпак.
"За день до смерті Василя Сліпака, ми розмовляли з ним. Він щось розказує, а мені важко на нього дивитись. Я тоді навіть "Сєвера" згадав. Не знаю, як все це охарактеризувати, словами важко передати" - це розповідь бійця Андрія Широкова, позивний "Сім'янин". Він загинув 18 грудня 2016-го в боях на Світлодарській дузі.
"Коли, ми вперше вийшли з Донецького аеропорту, вирішили пом'янути наших загиблих хлопців. Зачинились в кімнаті, щоб ніхто не бачив. Випили по трохи, закурили і почали розмову. Я тоді бачив обличчя "Сєвера" (кіборг Сергій Табала загинув 6 листопада 2014 року в ДАП - Gazeta.ua) в нього був погляд важкий. Я відчував, щось не так з людиною, щось має статись з Сергієм. Я навіть потім вийшов на вулицю, так мені важко було. Потім, я поїхав до дому, а "Сєвер" загинув.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Терористи вбили на Донбасі добровольця, якому аплодував увесь світ
Василь Ярославович Сліпак - народився у Львові. Співав у хорі "Дударик". У 1997 році отримав право виступати у Паризькій національній опері. Мав кілька успішних сольних турів по Європі. На міжнародному фестивалі оперних співаків в Армеле арію "Тореадор" у виконанні Василя Сліпака назвали найкращим чоловічим виступом. 19 років прожив у Парижі.
Із початком Євромайдану очолив волонтерський рух у Франції. Організовував різні акції у підтримку майданівців.
Улюбленою партією співака була арія Мефістофеля з "Фауста". Через неї він вибрав собі позивний "Міф".
Він перший доброволець не з ЗСУ, якого нагородила українська влада. 20 лютого торік його родині вручили посмертну нагороду - зірку Героя України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Співак, який став українським героєм: історія Василя Сліпака
Андрій Широков був у бою 29 червня 2016 року поряд з Василем Сліпаком, коли той загинув від кулі снайпера.
Всі деталі того бою, "Сім'янин" розповів свої дружині Ганні Счасній. Вона записала цю розмову на диктофон. Тому, тепер у нас є можливість, дізнатись, як насправді загинув, великий співак, патріот - Василь "Міф" Сліпак.
Друкуємо деякі фрагменти з їхньої розмови.
Андрій, я в інтернеті бачила, що росіяни знайшли паспорт "Міфа" на місці його загибелі. Говорять, що він міг бути в бронежилеті захований- це так? Невже хтось ховає там документи, коли іде в бій?
Документи треба з собою брати. Моментами так стається, що всі речі зберігаються в бліндажі. Туди може попасти снаряд чи міна і все згоряє. Так неодноразово було в ДАП. Я паспорта не ношу, але тримаю завжди при собі водійське посвідчення. Проте, кожен робить, як йому подобається.
В інтернеті пишуть, що з нього знімали "броню", тоді паспорт міг і загубитись.
"Броню" з Василя зняли до того моменту, як вивезли. Він скотився в низ після пострілу, ще будучи живим. В нас тоді був медик, позивний "Фіш". Він до останнього рятував Сліпака, хоча було зразу зрозуміло, що той не житиме. Снайперська куля зайшла в плече, пройшла через все тіло і вийшла з боку. Василь в той момент лежав, тому вийшло так, що куля прошила його наскрізь. Цікаво, що політ патрона мінявся. Спочатку, він влучив у кулеметний короб, прошив його, зрикошетив і тоді попав у Василя.
А це правда, коли говорять, що його убила жінка?
Ні. Це був чоловік.
Ти бачив цього снайпера?
Так!!!
Не впізнаєш?
Ні! Ти що? Там відстань була 350-400 метрів. Ми його бачили, він нас, але надто все далеко. Там йшла дорога і на ній стояв їхній блок пост. Перед ним на землі лежали протитанкові міни, навіть не вкопані. Трішки далі, два фундаментні блоки і бетонний каналізаційний круг. Ми з "Міфом" лежали з правого боку дороги. На узбіччі росли різні кущі, дерева. З протилежного від нас боку, з цих кущів вискочив снайпер і заховався за це бетоне кільце. Все було надто швидко, я ледве встиг його побачити. І так вийшло, що він був захований за бетоном. А ми відкрито лежали на землі.
Снайперська куля зайшла в плече, пройшла через все тіло і вийшла з боку. Василь в той момент лежав, тому вийшло так, що куля прошила його наскрізь
Чому не ховались, не було де?
Ми могли скотитись в низ з дороги, але в нас була інша задача - захопити блокпост, яку ми не виконали. Командир підрозділу "Подолянин", дав наказ, щоб відступати. Це було правильне рішення..
Після того, як снайпер заховався за кільцем, я взяв його на приціл і вистрілив. Проте окупант бачив усе і встиг заховатись. Потім він вистрілив - не влучив. Я знову вистрілив - він заховався. Я почав розуміти, що ми програємо. І крикнув "Міфу", щоб той відкрив вогонь з кулемета. Але російський снайпер переніс свою ціль на Василя і вистрілив.
Ми з Василем, намагались подавити вогонь росіян на блокпосту, а інші бійці просувались до сепаратистської позиції "Мурашник". Там було багато їхньої техніки, людей. Наші хлопці захопили вороже гніздо, але і своїх втратили чимало.
На нашому напрямку, до росіян підтягнулась підмога. До 6 БМП з живою силою. Почався обстріл з мінометів. Якби нам військові не дали дві БМП, які підлетіли до нас і ми погрузили "Міфа", інших поранених, важку зброю, то навіки б залишились там.
Як тільки ми відійшли - це місце росіяни зорали мінами. Страшно було дивитись. Якби ми зайняли блокпост, нас би чекала доля мертвих героїв. Тому що, ми не мали чим воювати проти їхньої важкої техніки. Не було підтримки артилерії.
"Міф" своєю смертю, врятував життя нам усім
Тобто "Міф" своєю смертю, врятував життя нам усім. Коли його вбили, прозвучала команда, забирати тіло бійця і відходити.
Коли ми уже відходили, то трапився, ще один цікавий випадок. Я весь обвішаний зброєю, згадав, що на дорозі залишився кулемет "Міфа". Тут до мене підбіг наш боєць з позивним "Курд". Я крикнув йому, щоб той акуратно висунувся крізь траву і стягнув зброю вниз. Він мене не зрозумів і пішов в повен ріст туди. Саме в той момент, коли "Курд" нагнувся за кулеметом, снайпер вистрілив. Та куля пройшла між ногами і тільки трішки зачепила його. Ось така війна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Покинув Париж заради батьківщини: в зоні АТО загинув український оперний співак
"Ми атакували позицію "Мурашник" різними напрямками. Повз посадку просувались бійці батальйону "Київська Русь", ми йшли нижче неї. З правого боку посадки йшли хлопці "Подолянина". Їм випав важкий напрямок, де було скупчення велике ворогів. З першого разу, вони не змогли взяти ворожу позицію, тому понесли великі втрати", - згадує боєць ДУК "Джоні" (позивний змінено в цілях безпеки хлопця).
"Врешті-решт, ми зайняли ворожий бліндаж, закидали його РПГ. Проте в цьому бою, нам майже не допомогла артилерія. В тилу стояла "Рапіра" (протитанкова гармата МТ-12 - Gazeta.ua), хлопцям дали 12 снарядів. Вони вистріляли 8 штук. Але нікуди не попали, у них зламався приціл. Автоматичний станковий гранатомет взагалі не використовували - боялись, щоб по своїм не попасти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дівчина сказала: "Вибирай: або я, або Україна". Вибрав Україну
У ворожому бліндажі знаходилось три вбитих росіянина і ще двом вдалося втекти.
"В одного з них залишились документи, виявилось, що він з Башкірії, якась там автономна республіка в Росії. Позиції так і не втримали, без підтримки арти, не було сенсу там стояти. Тому, ми відступили. Тоді складалось таке враження, що хтось з офіцерів захотів отримати медальку, тому і організував цей наступ. Коли ми всі повернулись на пункт збору, мене забрали в медичну частину, щоб зашити рану від осколка. Там я і побачив тіло "Міфа", - говорить "Джоні".
Товаришувала з "Міфом" боєць Добровольчого Українського Корпусу Галина "Перлинка" Клемпоуз.
"Коли він приїхав до нас в середині червня, то поводив себе дуже скромно. Я дивилась на Василя, розуміла, що десь бачила його, проте, не могла зрозуміти, де саме", - згадує "Перлинка".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не всі могли зрозуміти, чому він пішов на фронт"
Потім побачила одну статтю, в якій писалось, що Василь Сліпак, знову прибув на фронт. Підходжу до нього і кажу: "Це ж ти?" Він посміхався. Коли мені хотілося когось посварити, хоч тих же хлопців, бо вони не прибрали за собою, "Міф" підходив до мене і говорив позитивні речі. Зразу ж, якось ставало веселіше жити.
Ми знали, що буде штурм. Але "Міф", багато жартував, підбадьорював усіх
Одного разу, Василь чистив кулемет і тихо собі підспівував: "Ніч, яка місячна".
"Це було так чарівно. Перед самим боєм, 29 червня, нас усіх зібрали. Ми знали, що буде штурм. Але "Міф", багато жартував, підбадьорював усіх. Я безпосередньо в наступ не пішла, була в прикриті. По рації, ми почули, що в нас - двоє поранених. Ще через 15 хвилин - є один 200-й. Ми всі з жахом чекали, коли нам скажуть, хто загинув з побратимів. А потім побачили тіло Василя. Два роки уже пройшло з того моменту, а я все думаю, чому він? Це ж така людина, він би міг, стільки для нас зробити!?", - каже Галина Клемпоуз.
Земельна комісія Київради підтримала проект рішення про надання скверу на Андріївському узвозі, 33/6 імені Героя України Василя Сліпака - "Міфа".
2 
25817
Коментарі