Полковника Івана Без'язикова взяли в полон вже після того, як він домовився з бойовиками про повернення тіл загиблих.
Про це він розповів у коментарі Gazeta.ua.
"Можна було відмовитися, сказати, що я не поїду, що це не моя справа. Але це було б не по-людськи. Ми їхали забирати загиблих, наших братів. Не кидати ж їх. Я не довго думав, взяв ще двох своїх надійних хлопців і ми поїхали.
Перед виїздом залишив документи, зброю. Сіли в машину, встановили білий прапор і - вперед. Під'їхали до краю Степанівки (селище на Донеччині поблизу кордону з Росією), чекали півгодини. Ніхто не вийшов. Ще півгодини міняли колесо. Залишили машину на краю села, пішли пішки. Зайшли майже в центр. Побачили козаків, підійшли до них з білим прапором. Вони дивилися на нас із підозрою, але діалог налагодився. Козаки сказали, що підуть нам на зустріч. Домовилися наступного дня приїхати на вантажівках за загиблими", - пригадує він.
Коли група Івана Без'язикова поверталася до машини, її оточило інше угруповання бойовиків кавказької зовнішності. Певно, кадирівці.
"Сказали, що козаків вони не знають і ніякі наші домовленості їх не цікавлять. Вихопили білий прапор, кинули на землю, повалили й нас. Познімали бронежилети й каски, зв'язали, посадили в БТР, зав'язали очі й повезли. Привезли, я так розумію, на свою базу. Там почався допит. Оця перша зустріч найнебезпечніша для життя, здоров'я", - каже полковник.
Продовження дивіться на нашому сайті найближчим часом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Полковник Без'язиков про полон: "Підвішували за ногу до дерева, били електорошоком"
Нагадаємо, 5 липня з полону бойовиків ДНР звільнили начальника розвідки 8-го армійського корпусу Івана Без'язикова. У полон потрапив 16 серпня 2014 року під селом Степанівка на Донеччині.
Детальну розповідь Івана Без'язикова читайте у наступному числі журналу "Країна".
Коментарі