Росіянам підклали Арестовича, аби їх принизити - політолог

Окрім інфоприводу довжиною в тиждень відчутних змін не буде. Про нас згадає ЄС, бо це загрожує ескалацією конфлікту, чого на території Європи давно не було.

Але виходу України з Мінську має передувати якась значна подія.

Причини для одностороннього виходу можна і сьогодні знайти, через те, що наша сторона щодня звітує про порушення угод" Такі дії це політична воля, а вона не завжди передбачувана. Проте, якщо влада діє раціонально, то перед таким рішенням треба перевірити чи є в нас безпекові гарантії від західних партнерів. Інакше, можна отримати непорозуміння з заходом і, навіть, зняття санкцій ними з РФ

Щодо липневих умов скажу, що систему характеризують не за тими правилами, які декларують, а тими якими реально керуються при прийнятті рішень. Оскільки по цих домовленостям ми не несемо відповідальності за оборонні дії, то я б не говорив однозначно, що ми її не застосовуємо. Те, що ми пообіцяли чогось не робити, наприклад застосовувати аеророзвідку, це не означає, що ми не можемо її застосувати. Якщо ми уже звітуємо про поранених і загиблих, то є і порушення перемир'я, котрим можна аргументувати використання якогось озброєння.

Цей формат був дієвим на момент підписання. Наша мотивація полягала в зупинці російського наступу. З нашої сторони це був акт одноразової дії — ми його підписали, наступ зупинився і все. А далі ми маємо придумувати щось нове. Аби припинилися бойові дії агресор має бути вмотивованими не стріляти — не завозити російські війська, не фінансувати терористів. Якщо договір не став достатньо переконливим фактором, то мають переконувати інші, санкції, наприклад.

Росія після підписання Мінську не виконує умов, оскільки вже перед Мінськом отримала покарання за свої дії - санкції вводилися ще за збиття Боїнга. А санкції мали б далі розвиватися. Як от пеня для боржника - вона зростає кожен день прострочки виплати. У нас же останні 6 років щороку побоювання, чи не пом'якшать санкції. Якби РФ розуміла, що за кожен долар, який витрачається на бойовиків, виллється в 5 доларів економічних втрат, то замислилася б про припинення війни. Тобто треба передбачати жорсткіші санкції за невиконання умов договору.

Має бути прописаний чіткій порядок з датою та відповідальності в разі невиконання кожного пункту. Угоди, що діють зараз, досить плаваючі. Росія може маніпулювати ними та придумувати вигідний для неї порядок виконання угод.

Щодо Арестовича — його туди з двох причин. 1 - йому подобається той високий статус учасника переговорного процеесу. Це як хабар даний блогеру в обмін на інформаційну підтримку діяльності офісу президента.

Друга причина це поступове обезцінювання мінського процесу. Президент не раз говорив, що мінськ треба перезапустити. Тож набагато простіше це буде пояснити народу, якщо переговорником у мінську буде людина без статусу, як от арестович. Адже він не кучма і не кравчук. Ніхто на нього надій не тримає. Окрім того, це ще й дипломатичне приниження російської сторони. Одна справа, коли уповноважені посли з Росії потискують руки експрезиденту, інша справа, коли там якийсь ноунейм.

Це маленький тролінг росіян.

Є різні випадки коли чиновник несе відповідальність за сказане. Кримінальну несуть за розголошення таємниці - банківської, військової, слідчої тощо. Адміністративну відповідальність треба нести якщо його слова когось ображають. Висловлювання Арестовича це лише політична відповідальність, але її має нести не лише він, а й той хто його туди призначив.

Оскільки, офіс президента не звільняє арестовича за це, значить їх влаштовує та роль, котру він грає. Якщо раніше бути учасником мінського процесу було престижно, то тепер люди це асоціюватимуть з клоунадою. Це, знову ж таки, наближає їх до цілі - мінський переговорний процес стає все менш цікавим для суспільства. Напевне, ця ціль є важливішою ніж політична відповідальність за слова Арестовича.