"У нас рай на берегах Сіверського Дінця" - Григорій Селещук розповів, як домовлявся з бойовиками

У невизнаних ДНР і ЛНР місяцями не можуть домовитися зблагодійними фондами про гуманітарну допомогумісцевим мешканцям. "Керівництво" тягне з часом або просто випроваджує благодійників геть. Стверджують, що в їх допомозі "молоді республіки" потреби не мають.

Про це Gazeta.ua розповів 41-річний Григорій Селещук, керівник відділу допомоги постраждалим від конфлікту на Сході України Міжнародного благодійного фонду "Карітас".

"Охорона здоров'я – найслабше місце. Кілька місяців тому мені потрапив до рук список. У ньому – потреби медичних закладів з окупованої території. Бачу в одному: любые перевязочные материалы, лекарства – тоже любые, бензин, свечки. Там були навіть сірники. У мене є цифри померлих від грипу в Донецьку позаминулої зими. Порівняно з Україною, вони вище у п'ять раз. Помирали не тільки бабці, яких залишили напризволяще. Від грипу помирали високопоставлені офіцери – навіть для них не було достатньо ліків, щоб боротися із таким банальним захворюванням.

З фактичною "владою" відносини вибудовуються досить складні. Найпростіше, що мені на думку напрошується, це те, що місцева влада насправді не дбає про потреби людей. У грудні 2016 отримали сигнал, що донетчанам потрібні продуктові набори. Ми підготували їх 9 тисяч і склали у Маріуполі. Проходить місяць, а питання їх доставки не вирішується. Усно ми дійшли згоди, а от письмового підтвердження від ДНР не отримали. Вже закінчується термін придатності цих продуктів. Стається ескалація в Авдіївці й ми перекидаємо туди 4 тисячі наборів. За три дні роздали всі. Решту весною перекинули в буферну зону.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Назад у СРСР": блогер показав похмурі фото порожнього Донецька

Нам не забезпечили нам звичайні умови роботи,по яким працюємо вже не один рік. Це прозорість і неупередженість. Наші працівники мусять відвідати людей, яким призначають допомогу. Звідки знаємо,чи не дали нам список неіснуючих людей із неба? У процесі роздачі допомоги наші працівники беруть у ній особисту участь. Більше того, необхідні паспорти людей, які будуть отримувати допомогу та їх підписи у відомості. Нам говорять: "Ви не можете відвідати ці родини. Й копії документів брати заборонено". На кожне наше запитання чули: "Це не можна". Причому ці вимоги не були раціональними. Потім узагалі почали стверджувати, що у них рай земний на берегах Сіверського Дінця й гуманітарної кризи нема. Допомогти цім родинам так і не змогли. Заради одного Донецька не будемо відходити від власних правил. Живий приклад: у січні 2017 підготували паливні брикети для 600 господарств. За два місяці ніяк не змогли домовитися про їх поставку на територію ДНР", - розказав Григорій Селещук.

×