Вінничанин Володимир Олійник скуповує по селах яблука. Їздить КАМАЗом, який орендує у приятеля. Заготовлені фрукти одразу відвозить на переробні підприємства у Київську область. Там із яблук виробляють соковий концентрат.
Зазвичай збирає урожай у селах за 100 км від обласного центру.
"У приміських селах люди дуже перебірливі, задешево здавати не будуть. Тому я вибираю віддалені села. Але їхати вигідно лише туди, де живуть не менш як 400 душ", — пояснює Володимир.
За тиждень дзвонить у сільраду. Просить голову чи секретаря розвісити оголошення біля сільради, магазину та церкви, що він приїде скуповувати яблука. Селяни передають новину одне одному. Місце прийому - зазвичай біля школи, сільради або магазину. Якщо селянин пропонує 10 мішків чи більше, приїде у двір.
За 1 кг яблук платить селянам 20 коп. Приймає й падалку. Перевіряє, щоб не було гнилих. Із мішків одразу висипає у кузов КАМАЗа. Набирає 10 т.
Якщо обурюються низькою ціною, додає ще 10 копійок за кг. Якщо не сваритися, доплатити 10 копійок, люди потім принесуть ще більше яблук.
Зважує власними електронними вагами.
"Ваги маю свої. Бо колись мене обманули, дали поламані. Вони брехали на 5 кілограм на кожному зважуванні. Я добряче прогорів", — згадує Володимир.
10 т яблук заготовляє два дні. За тиждень робить на завод дві ходки.
Володимир домовився із керівництвом підприємств, щоб його товар приймали поза чергою. Щоб не стояти у черзі. За це віддає 10% виручки. Підприємства приймають яблука по 0,9-1,1 грн/кг.
"Плачу, але я у виграші. Інакше у чергах доведеться стояти по три дні. За цей час половина яблук згниває. Потім отримаєш утричі менше.
Один рейс — близько 1 тис. км. На пальне Володимир Олійник витрачає майже 1-3 тис. грн. На розрахунок із селянами треба 2 тис. грн. Тисячу віддає товаришеві, в якого орендує вантажівку. За сезон, із червня до кінця серпня робить до 35 ходок. Заробляє близько 50 тис. грн. Зареєструвався приватним підприємцем. Щомісяця сплачує єдиний податок.
3 
1
Коментарі
13