Практично з нуля Україні вдалося збудувати ринкову економіку. Маємо потужні приватні компанії, які конкурують на зовнішньому ринку, розповів Gazeta.ua економіст Ярослав Жаліло.
Які ще здобутки за 30 років незалежності можемо зазначити?
Удалося відродити великий соціальний прошарок приватних підприємців. Щоправда, вони здебільшого займаються дрібним бізнесом, який у цивілізованому світі не можна вважати бізнесом. З іншого боку – це люди, які готові самостійно забезпечувати себе й родини.
За останні п'ять-сім років відбулося суттєве зміцнення місцевих економік. Під час децентралізації громади дедалі більше питань спроможні вирішувати на своєму рівні. Ідеться як про економічні, так і організаційні питання.
Вважаю, що здобутком незалежної України є впровадження сучасної грошово-фінансової або банківської системи. Звісно, є питання до її функціональності. Але вона має динамічну систему платежів і відповідає європейському рівню. Технічно спроможна ефективно забезпечувати економіку. Треба розуміти, що 1991 року такого не було.
Також маємо дієздатну бюджетну систему, яка складається з державного й місцевих бюджетів. Попри складні періоди в історії України, така система спроможна забезпечувати країну належними бюджетними ресурсами.
Чого не вдалося досягнути?
Не змогли сформувати сучасну структуру економіки. Зупинилися на експлуатації традиційних переваг України. На перших етапах це були металургія, важка промисловість. Далі додалася аграрна галузь. Це не є сучасними конкурентними перевагами. Щоб відбулися структурні зміни, потрібна економіка, яка базуватиметься як на великому бізнесі, так і динамічній мережі малого й середнього бізнесу. Можемо згадати другий провал – ми не сформували органічної структури економіки, яка складається з великого, малого й середнього бізнесу. А залишилися у пастці олігархів.
На жаль, тривалий час розраховували, що в зовнішньоекономічних відносинах удасться зберегти традиційні контакти з Російською Федерацією, країнами пострадянського простору. Тому спеціально не змінювали географічну структуру зовнішньої торгівлі. У результаті були залежні фактично від однієї країни. Тобто виник політичний момент, яким Росія скористалася. Спочатку почала проти нас торгову, згодом і гібридну війну.
Крім того, економіка, яка склалася, не залучає максимально прошарки економічно активного населення. Відповідно вони не мають належного ефекту від динаміки економіки. Як наслідок – демотивація до праці, трудова міграція, фрагментація дрібних бізнесів довкола своїх вузьких інтересів. Немає цілісної інтегрованості економіки.
Чи змінилося за роки незалежності ставлення українців до національної валюти – гривні?
1996 року, коли в обіг вводили гривню, щодо неї були завищені очікування. Розраховували, що матимемо міцну національну валюту. Однак вона пережила низку внутрішніх і глобальних криз. Зокрема, події 2014 року, пов'язані з гібридною війною проти України. Зрозуміло, що гривня суттєво знецінилася. Однак говорити, що українці не довіряють своїй валюті – не варто. Після 2014-2015 років курс гривні коливається, але зміни несуттєві. Вони відбуваються через інфляцію. Суто економічно сьогодні зберігати гроші в гривні вигідніше, ніж, наприклад, у доларах. Це стосується банківських заощаджень. У національній валюті пропонують більші відсотки, ніж в іноземних. Принаймні об'єктивних підстав не довіряти гривні в людей немає. Водночас треба розуміти, що довіра до валюти базується на довірі до національної економіки, спроможності влади забезпечувати стабільність. Зрозуміло, що з цим у нас є проблеми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україні потрібна нова індустріалізація на основі сучасних технологій" - економіст
Коли українцям жилося найкраще?
Непоганими були 2003-й і 2004-й. Також економічно вдалими можна вважати 2007-й, 2008-й і 2011-2012 роки. Тобто докризові. Я аналізую динаміку добробуту українців, наявність робочих місць. Також важлива сприятлива економічна кон'юнктура для бізнесу.
Найгіршими для незалежної України стали роки гарячої фази війни – 2014-2015 роки. Тоді відбулося різке погіршення економічної ситуації, мільйони людей утратили домівки, заробітки.
Куди Україні рухатися далі?
Насамперед потрібно забезпечити громадянам можливість адекватно реалізовувати трудові, творчі чи підприємницькі здатності. Тоді вони зможуть забезпечувати себе, родину й рухати вперед економіку. Зросте кількість робочих місць на ринку праці. Невеликий бізнес із базарного типу перейде до продуктивного цивілізованого.
По-друге, необхідно забезпечити грошово-фінансову стабільність в Україні. Тобто, зберігаючи поточну стабільність банківської системи, потрібно відновити її функціональність. Тоді зможемо кредитувати інвестиційні проєкти й заробляти на цьому.
Також Україні потрібна суттєва модернізація соціальної сфери, яка сьогодні є надто обтяжливою фінансово. І, на жаль, малоефективною соціально. Вона має бути більш цільовою. Чітко орієнтуватися на надання допомоги тим людям, які перебувають у скрутному становищі.
У зовнішньоекономічній сфері важливо вписатися в сучасний світ. Тобто зменшувати залученість як промислово-сировинного забезпечення цивілізованого світу внаслідок посилення сегменту з більшою доданою вартістю. Якщо нам це вдасться, зможемо потрапити на ринок Центральної та Східної Азії, Латинської Америки та Африки.
Постанову й Акт проголошення незалежності України ухвалили на позачерговій сесії Верховної Ради 24 серпня 1991 року. Україна стала незалежною державою з неподільною та недоторканною територією, на якій чинними є тільки Конституція, закони й постанови уряду.
2 
8642
Коментарі