Індекс настроїв малого бізнесу, який розраховувала Європейська Бізнес Асоціація, впав до 2,38 балів з 5-ти можливих. Торік він становив 3,07. Усього опитали 426 власників та директорів малого бізнесу усіх сфер діяльності. Отримані показники, зазначають автори опитування, були найнижчими за п'ятирічну історію досліджень. Звідки такий песимізм та як держава могла б допомогти малому бізнесу втриматись на плаву, Gazeta.ua розповів старший економіст та член наглядової ради CASE Україна Володимир Дубровський.
У порівнянні з попередніми роками, майже вдвічі зросла кількість підприємців, незадоволених станом справ у бізнесі. Якщо у минулому році таких було 29%, то в цьому – 58%. Яка причина?
ЕБА має про це сама себе запитати. Саме вони є найбільшими в Україні лобістами фіскалізації (обов'язкове введення касових апаратів – Gazeta.ua). Це дуже болюче питання. Для декількох груп товарів було запроваджено обов'язкову фіскалізацію, ще й з обліком. Головна перевага спрощеної системи оподаткування в тому, що легально працюючий бізнес немає за що перевіряти. Це було фактично знівельовано. Крім того карантинні заходи дуже вдарили по малому бізнесу. У нього не було запасів міцності.
Податкова сфера лишається у топі напрямів, що потребують змін на краще. 31% підприємців говорить про необхідність прогресивних змін у сфері оподаткування. Якою має бути фіскальна реформа?
Якщо ми говоримо про мікробізнес, для нього не актуальний податок на прибуток. Залишається пріоритетом, по-перше, збереження спрощеної системи оподаткування. По-друге, потрібне радикальне зменшення навантаження на фонд заробітної плати. Бо ті, хто мають найманих працівників, змушені сплачувати за них ПДФО та ЄСВ. Тобто на кожні 2 грн, які платять працівникові, 1 грн віддають державі. Раніше велика частина дрібного бізнесу, скажімо відверто, це ігнорувала. Працівники були неоформленими. Але останні роки уряд весь час посилював тиск і тепер виходить, що бізнес або має сплачувати високий податок, або ризикує отримати дуже високий штраф. Тому загострюється питання, що цю сферу потрібно реформувати. Для малого бізнесу, який вже не мікро-, дуже актуальний перехід на податок на виведений капітал.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні вже 5 легальних казино
Кожен 5-й підприємець планує залучати кредити для розвитку бізнесу. 64% опитаних вважають, що отримати позику в Україні важко або взагалі неможливо. Хоча програма "Доступні кредити 5-7-9" вже рік як функціонує. Виходить, щось не так з програмою?
По-перше, у малого бізнесу дуже часто просто немає відповідних навичок, обліку, активів і з об'єктивних причин він вважається ризиковим позичальником. І коли банки обирають – позичити великому бізнесу чи малому, то зазвичай позичають першому як більш зручному клієнту. Це проблема не тільки України – це світова проблема. Саме тому в багатьох країнах існують банки, які спеціалізуються саме на малому бізнесі. Крім того, у рамках програми "5-7-9", як виявилося, давали кредити здебільшого для перекредитування. Тобто ресурс використовували для того, щоб бізнес міг відтермінувати свій борг. У банку обмежена можливість видавати кредити і він зацікавлений у тому, щоб мати менше непрацюючих позик. І цей невеликий ліміт кредитів "5-7-9" - для того, щоб зменшити кількість тих, хто не може розрахуватися і покращити свої показники, не робити додаткові резерви під "погані" запозичення.
Які важелі влада могла б застосувати для підтримки малого бізнесу в умовах пандемії?
Насамперед, потрібно було відмовитися від розширення фіскалізації, адже це була суто лобістська акція, яка жодного позитивного ефекту не мала і не могла мати. Це вже стало б полегшенням для бізнесу. По-друге, ті галузі, які постраждали від карантину, мали б отримати якесь фінансування з держбюджету, адже це держава спричинила форс-мажор. Це не підтримка вітчизняного виробника, а просто компенсація за дії держави. Натомість гроші з COVID-фонду були спрямовані на будівництво доріг. Як на мене, це абсолютно нелогічно. Гроші частково мали піти на медицину, частково – на компенсацію не тільки малому бізнесу, а й, наприклад, авіаперевізникам, аеропортам, готелям. Це могли б бути прямі видатки або в крайньому випадку безвідсоткові кредити. Крім того, абсолютно зайвим був карантин у січні. Карантинні заходи ефективні тільки тоді, коли епідемія тільки розгорається, а в січні вона вже йшла на спад. І весняний карантин теж був надто жорстким. Наприклад, заклади, які працюють на відкритому повітрі, не було сенсу закривати. Просто держава мала не робити деяких речей, або компенсувати збитки підприємцям. А вона цього фактично не зробила.
Уряд пропонує виділяти гранти трудовим мігрантам на власну справу - до 150 тис. грн. А також безвідсоткові кредити на 5 років. Однак експерти переконані: щоб зарплати підтягнути до рівня польських, потрібно мати таку ж продуктивність праці. Для цього необхідно збільшувати інвестиції.
2 
8642
Коментарі