Квадратний метр вуличної дороги, побудованої відповідно до державних норм, має коштувати 70 гривень. У ціну входить вартість щебеню, асфальту, послуги підрядника, який надавав техніку, зарплата робітникам. Такі підрахунки зробили у компанії "Вілліам інвест".
Водночас, як розповів Gazeta.ua експерт Віктор Медвідь, держава витрачає на будівництво одного кв м доріг від 250 до 1000 гривень.
- Це означає, що більшість грошей іде комусь у кишеню. Ціна аварійного ямкового ремонту взагалі починається від 50 гривень, тоді як "Київавтодор" на ремонт проспекту Перемоги витрачав від 200 гривень за метр, - розповідає Медвідь.
Від чого залежить корупційна складова?
- Від апетитів місцевої влади. В Києві найменше, а в регіонах доходить до 1000 гривень. Кошторис на дорогу зазвичай складають місцеві органи. Якщо дорога має державне значення, то гроші мають іти через державну програму. Так було у Чигирині. Чиновники привозять кошторис у Київ, а в уряді їм кажуть: хлопці, помножуйте на три, а то взагалі нічого не виділимо. Наприклад ремонт чотириполосної дороги Київ-Житомир у 2003 році коштував від 9,9 мільйонів гривень за кілометр. Її будувала італійська компанія "Тондіні", яка по документах заробила на цьому 15 відсотків від суми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські дороги назвали "коритом, яке годує сім'ю Януковича"
За нашими оцінками, насправді кілометр тієї дороги коштував 6,5 мільйонів гривень. За такої різниці у вартості "Тондіні" мала б звітувати про 65 відсотків рентабельності. Отже, 50 відсотків від вартості - корупційна складова. Голова Київдержадміністрації Олександр Попов казав, що на ремонт доріг у Києві потрібно 20 мільярдів гривень. А за нашими оцінками — тільки десять. Тому ремонти і не роблять, бо не вистачає стільки грошей.
Кому саме до кишені йдуть ці гроші?
- Заробляють чиновники всіх рангів. В "Укравтодорі" лобіюють інтереси великих підприємств, спеціально під них прописують тендерні умови. Іншим компаніям їх дотриматися нереально. Наприклад, компанія повинна мати 40 мільйонів доларів оборотних коштів чи побудувати тисячу кілометрів доріг. Зрозуміло, що, лобіюючи інтереси компаній, чиновники отримують відкати. Поки гроші з державного бюджету доходять до місцевих, кожен повинен щось узяти. Навіть з робітниками можна домовитися і купити в них державний асфальт. Якщо на якусь міжобласну дорогу потрібно буде 4 мільйони, то держава закладе у бюджет 9-15 мільйонів.
Чому вже збудовані дороги все одно розвалюються?
- По-перше, якщо дорога не передбачена для вантажного транспорту, він не повинен по ній їздити. У Києві його періодично то забороняють, то дозволяють. Проблема не тільки в корках, а й у навантаженнях. Дорога будується опуклою, щоб стікала вода. Але важкі машини залишають на асфальті такі ж колії, як і на ґрунтовці. Вода не стікає, просочується у дорогу. У зимовий період замерзає і розмерзається. Асфальт стає рихлим. Потім машини вибивають з асфальту щебінь і утворюють ями.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Укравтодор" відзвітував, що 85% доріг вже реально "покращили"
По-друге, ні в якому разі не можна класти асфальт, коли є вологість. Не допускається навіть робити дорогу на холоді, бо гарячий асфальт утворює конденсат. Але гроші в місцеві ради потрапляють якраз наприкінці року. І їм треба їх швидко засвоїти до кінця року, бо наступного року можуть не дати. Тож, дороги будують навіть у грудні. І, зрештою, через розкрадання не дотримуються стандартів. Замість шести сантиметрів асфальту після пресування залишається 4-5. При цьому самі будівельні норми набагато кращі за європейські і американські.
Що потрібно зробити, щоб гроші на будівництво доріг не крали?
- Влада має публікувати дані про витрати на дороги. Не просто озвучувати, що такий-то тендер виграв Вася, а розписувати структуру собівартості. Яка вартість асфальту, роботи. Якщо так розписати, то буде видно, що всі будівельні компанії працюють за стовідсоткову рентабельність. А, може, когось влаштує і 10 відсотків. Потрібно створювати конкуренцію.
Також потрібний контроль за будівництвом. У нас є тендери, які виграють компанії-контролери з Франції, Німеччини, Англії. Але у них немає ніякої мотивації стежити за дорогами. Контролювати будівництво доріг повинні споживачі — асоціації перевізників, інші громадські організації в Україні. Було б правильно побудувати контроль всередині країни. Якщо ви вдома замовляєте ремонт, то ви і повинні контролювати, а не ваш сусід.
3 
8642
Коментарі
19