Влада України розраховує підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом на саміті Східного партнерства, що пройде у Вільнюсі цього місяця. Створення зони вільної торгівлі, яке передбачене цією угодою, надасть багатостраждальній українській економіці поштовху для розвитку, прогнозують оптимісти. Їх опоненти вважають вільну торгівлю з Європою згубною для України. В інтерв'ю з виконавчим директором Міжнародного фонду Блейзера Олегом Устенком Gazeta.ua спробувала з'ясувати, які виклики очікують на економіку України і як їх подолати.
- Що чекає на Україну в разі підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом?
- Ми приєднаємося до тих технічних, фітосанітарних норм і регламентів, які є в Європі. Це колосальні витрати для українського бюджету й бізнесу. На найближчі десять років нам потрібно буде не менше 150 мільярдів доларів. По 15 мільярдів доларів в рік. Йдеться про майже 8% нашого ВВП. Цих грошей ні в уряду, ні в бізнесу немає. Україна розраховує на підтримку Євросоюзу. Там говорять про вкрай обмежену суму - 800 мільйонів євро. З них 200 мільйонів йде на оплату консультантам, які працюватимуть з території Євросоюзу на Україну. Ці 600 мільйонів для України взагалі не роблять ніякої погоди. Цього не вистачить на усі зміни.
- Чому?
- Україна повинна пройти весь той шлях, який проходили країни-члени Європейського Союзу. Та ж Болгарія, Румунія. Але вони отримували фінансування за спеціальною програмою для країн-кандидатів в близько півтора мільярда євро. Зауважте, що економіка Болгарії в рази менша за українську. Україна отримує значно менше, причому одноразово. Болгарія на реформу ЖКГ витратила біля 1 мільярда доларів впродовж двох років. Цю модернізацію не порівняти з тим, що повинна зробити Україна. Цими грошима заб'ють найпроблемніші місця. Наприклад, енергетику.
- Як вирішити проблему, де знайти кошти?
- Уряду залишається вести переговори про збільшення фінансування Євросоюзом. Це дуже проблематично. Бо фінансування вже розписано на найближчі кілька років. Або потрібно різко покращувати інвестиційний клімат в країні з надією, що прийде потенційний інвестор.
- Скільки в нас є часу?
- Перейти на нові стандарти потрібно в найближчі сім років. Але питання - де знайти гроші на цей перехід? Наш крупний бізнес грає на короткі дистанції. Вони намагаються будувати стратегію на один чи два роки. Далі ніхто не заглядає. В цьому їхній прорахунок. З іншого боку, якість бізнесінвестиційного клімату в країні недостатня, і вони не можуть прогнозувати свою роботу на довше.
- Що нас чекає в наступному році?
- Країна перебуває в рецесії протягом першого, другого і третього кварталу цього року. На жаль, українська економіка дуже залежить від експорту тих товарів, які мають низьку додану вартість. Це металургія, хімія. Різке падіння було саме в цих двох секторах. На жаль, виникли проблеми на шляху реалізації нашої продукції на теренах Митного Союзу. Це було прогнозовано. Протягом останніх 5 років Російська Федерація активно впроваджувала програму імпортозаміщення. Інвестиційний цикл від старту проекту до початку його реалізації займає 5-7 років. Враховуючи те, що Росія почала подібного роду проекти в 2007-2008 році, зараз вони вже почали реалізовуватися. Тому виникли додаткові проблеми з експортом нашої машинобудівної продукції. Сільське господарство навпаки продемонструвало зростання на 13,8% за результатами дев'яти місяців на фоні катастрофічного падіння у вересні. В результаті вийшли на зростання в 3%. На це вплинули погодні умови. Є впевненість, що вдасться відвоювати позиції в четвертому кварталі цього року. За результатами цього року ми вийдемо в нульову зону зростання.
- Угода про асоціацію найближчим часом якось не вплине на ситуацію в українській економіці?
- Не дивлячись, куди Україна вступатиме: в Європейський Союз чи Митний - проблеми все одно будуть. Інвестиційні проекти по експортозаміщенню на території Російської Федерації означають проблеми в українському машинобудуванні. Є ризики, що в першому кварталі 2014 року будуть проблеми, пов'язані з необхідністю переведення наших підприємств до тих стандартів, які є в Європейському Союзі. Вони навіть нижчі за ті стандарти, які починають діяти з наступного року в Митному союзі. На наступний рік ми прогнозуємо від 0 до 3% зросту ВВП за рахунок сільського господарства.
Коментарі
21