Скільки грошей повернули українцям за неякісні товари та послуги торік

Держпродспоживслужба у 2018 році розглянула 21 тисячу звернень громадян стосовно якості придбаних ними товарів і послуг.

45% звернень громадян були щодо якості непродовольчих товарів, близько 40% – якості робіт та послуг, серед них найчастіше – житлово-комунальних (29%), повідомили у прес-службі відомства.

"За результатами розгляду у 41,5% вимоги задоволені. Споживачам повернуто близько 7 мільйонів гривень за неякісні товари", – заявив спеціаліст Департаменту захисту споживачів Олег Кобельков.

За його словами, наявною є тенденція до зростання кількості скарг щодо товарів, придбаних в інтернет-маразинах. У 2016 році такі звернення становили 3,2% від загальної кількості, у 2017 – 4,5%, у 2018 – 6,3%.

Заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік вважає, що чинне законодавство про захист прав споживачів доволі декларативне і не забезпечує реального захисту прав споживачів, особливо після впровадження обмежень на перевірки бізнесу. Найскладніше українцям захистити свої права, коли товари або послуги придбані у компанії, яка працює в тіні, в Інтернет-магазинах чи мережах, які широко використовують ФОПів замість найму працівників.

Більшість компаній досі ігнорує вимогу про продаж техніки виключно за фіскальними чеками.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки сімей отримали гроші на няню

"Це не одиничні випадки – це системні порушення з боку навіть величезних ритейлерів, інтернет-магазинів, які займають близько половини ринку інтернет-комерції", – зазначив Цільвік.

Він звернув увагу на питання до ефективності роботи самої Держпродспоживслужби. За його словами, рівень задоволення споживчих позовів – до 5-7%, деякі скарги не розглядаються по півтора роки, передає Mind.ua.

В рамках впровадження в Україні європейських підходів до захисту прав споживачів, планують запровадити механізм досудового вирішення спорів між споживачем та бізнесом. Це передбачає просту процедуру звернення для захисту своїх прав, безоплатно або з мінімальною оплатою. Строки розгляду таких заяв - до 90 днів. Споживач, у якого є претензії до товару, може звернутися спершу до продавця, а якщо питання не вирішилося – до відповідних органів.

Поширеною є практика вирішення спорів асоціаціями підприємців.

"Якщо асоціація дорожить своєю репутацією і прагне, щоб їхній продукції довіряли – такий бізнес сприяє швидкому розгляду спорів і виконує такі рішення без залучення державних органів. Це спрощує процедуру, і її вартість є дуже низькою як для бізнесу, так і для споживача", – зазначив Руслан Ткаченко, керівник експертної групи з питань співробітництва у сферах агарної політики, захисту прав споживачів і технічного регулювання Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Законодавчі рамки для такого механізму вже розробляють у робочій групі при Мінекономрозвитку. Вона об'єднує представників влади, громадськості та бізнесу.

Також у Мінекономрозвитку спільно з Офісом європейської і євроатлантичної інтеграції, європейськими партнерами, бізнесом та громадськістю розробляють спеціальний мобільний додаток з порадами для споживачів щодо критеріїв вибору продукції та звернення до державних органів, якщо виникла проблема.

Експерти зауважили, що бізнес, який працює легально, зацікавлений у контролі якості та захисті прав споживачів. Зокрема і у впровадженні так званої ініціативи "про кешбек", яка передбачає винагороду для споживача за виявлення фіктивних фіскальних чеків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повідомили сумну статистику про скорочення населення України

"Прозорий, "білий" бізнес дійсно зацікавлені у тому, щоб не було порушень прав споживачів. Тому що працюючи в легальних умовах, ви опиняєтеся у неконкурентних умовах поряд із сусіднім магазином, де працюють 10-30 ФОПів, які реалізують контрабандну продукцію. Як утримати споживача, якщо різниця у вартості однакового товару сягає 30-50%? А "чорний" бізнес не зацікавлений, щоб з'являлися нові інструменти, які дозволять карати за порушення", – пояснює Олег Цільвік.

Корисними також можуть бути низові ініціативи, засновані на співпраці бізнесу та громадськості. Наприклад, на основі литовського досвіду в Україні створили карту АЗС, легальність яких викликає сумніви. Споживачі можуть залишити інформацію про підозрілу заправку, а модератор платформи, проаналізувавши інформацію, приймає рішення позначити її на карті.

Зазначають, що зараз в Україні функціонує приблизно 1500 нелегальних АЗС. За минулий рік через них могли продати до 500 тис. тонн пального, не сплативши до бюджету близько 10 млрд грн податків.

×