Першим кроком працівника має бути звернення до роботодавця з офіційною заявою, у якій необхідно запитати причину зменшення виплат.
У цьому ж документі варто вимагати відновити порушене право на виплату повного розміру зарплати, радить юристка Катерина Петрушина у публікації robota.ua.
"Наприкінці такої заяви варто вказати, що у випадку її незадоволення, працівник буде змушений звернутися до Державної служби з питань праці. Та може перевірити працедавця та оштрафувати. Якщо в організації є профспілка та комісія з трудових спорів, співробітник може звернутися до них", - пояснює експертка.
З її слів, строк розгляду спору між працівником та роботодавцем - 10 днів з дня подання заяви. Ще впродовж 10 днів рішення можна оскаржити. Після цього працедавець зобов'язаний впродовж 3 днів виконати рішення Комісії.
Якщо проблему вирішити не вдалось, наступний крок - скарга до Держпраці та позовна заява до суду.
"Згідно чинного законодавства, якщо умови оплати праці змінюються, працедавець повинен повідомити про це працівника за 2 місяці. Водночас у законодавстві немає вимог про те, що співробітника потрібно завчасно повідомити про простій та зменшення розміру зарплати, пов'язане з простоєм", - йдеться у публікації.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 ключових речей, про які варто пам'ятати під час пошуку роботи
Катерина Петрушина вважає, що для оперативного вирішення спору найважливішою буде комунікація із роботодавцем.
"Повідомте, що роботодавець такими діями порушує законодавство. Він має знати, що ви ознайомлені з процедурою відновлення своїх прав та плануєте захищати їх до останнього", - радить юристка.
За порушення строків або зменшення обсягів зарплати роботодавцю загрожує штраф 510 - 1,7 тис. грн. За безпідставну невиплату заробітку понад 1 місяць – штраф 8,5 тис. грн - 17 тис. грн або виправні роботи до 2 років.
У жовтні - грудні 2020 року рівень безробіття українців досягнув 10%. Причиною стало підвищення рівня захворюваності восени та нові карантинні обмеження.
Коментарі