Військові облігації: як це працює та чи реально заробити на підтримці держави

З початком широкомасштабного вторгнення в Україні виникло питання, де брати гроші, яких катастрофічно не вистачає у державному бюджеті. Одним із порятунків для Міністерства фінансів стали військові облігації внутрішніх державних позик України. За даними Нацбанку, під час воєнного стану Мінфін провів 55 аукціонів. Так вдалося залучити понад 105 млрд грн. У військові облігації разом із бізнесом інвестують й пересічні громадяни.

Gazeta.ua розбиралася як працюють військові облігації, скільки вони коштують та чи це ризиковане вкладення.

Що таке військові облігації

Військові облігації – це інвестиційний інструмент підтримки державного бюджету, доступний для громадян, бізнесу та іноземних інвесторів. За допомогою цих цінних паперів держава позичає гроші в громадян чи організацій. Кошти йдуть на підтримку економіки та армії. Ставки з військових ОВДП залишаються фіксованими. Тому що це інструмент підтримки державного бюджету в період повномасштабного вторгнення Росії, а не інструмент для максимізації доходу від інвестиційної діяльності.

Повертати запозичення держава буде з відсотками. Подібну практику використовували в інших країнах вже давно. У США – під час війни за незалежність 1812-1815 років та під час Другої світової, у Великій Британії – в листопаді 1914 року, за кілька місяців після початку Першої світової.

 

Купувати облігації можна через банки та ліцензовані брокерські компанії. Як у відділеннях, так і через мобільні додатки. Таку послугу пропонують "Укргазбанк", ПУМБ, "Монобанк", брокери ICU, "Універ Капітал", БТС Брокер, "Дрегон Капітал", тощо.

Яку суму вже залучила держава

Кожен вівторок Мінфін проводить аукціони з продажу військових ОВДП. Україна вже продала військові облігації на понад 105 млрд грн. Кабінет міністрів має намір поетапно випустити цих облігацій до 400 млрд грн.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Мета санкцій – це революція в РФ" – економіст

Номінальна вартість однієї облігації – 1000 грн. Проте реальна ціна може бути як меншою, так і більшою. Чим менший термін інвестиції, тим дешевша облігація. Одна облігація, гроші за яку держава обіцяє повернути за півроку, коштуватиме приблизно 962,91 грн. А облігація з датою погашення через рік — в районі 1052,53 грн.

Дохід залежить від терміну. Що більший період, тим більші відсотки. Короткострокові облігації на два місяці принесуть 9,5%, а півторарічні 11,5%. Найменші відсотки отримають ті, хто купує облігації в доларах та євро — 2,5%-3,7%.

Пояснення економістів

Дмитро Боярчук, економіст, виконавчий директор CASE Україна:

"З точки зору фінансової цікавості, військові облігації мають обмежену цінність для простих людей. Тому що ризики дуже високі. Зокрема, що вартість їх буде така, за яку ви їх купляли. Якщо інфляція буде висока, то фактично можна втратити гроші. Це зараз акт патріотизму та підтримки уряду, країни.

Основний покупець облігацій – це Нацбанк. У цій ситуації така купівля це по-суті емісія (випуск в обіг нових грошових знаків. Нацбанк намагається забезпечити таку кількість грошей в обігу, яка необхідна для обслуговування процесу обміну товарами та послугами в економіці. – Gazeta.ua). Це такий собі допоміжний інструмент. Для людей військові облігації – це спосіб пожертви на армію. Частину грошей ви повернете, але повну вартість, скоріше за все, ніколи. Ніхто не може сказати яку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спецтрибунал над Путіним коштуватиме не дорожче сучасного танка – Антон Кориневич

Загалом інвестувати в Україні зараз дуже ризиковано. Навіть підприємці, які вели бізнес тільки в нашій країні, говорять про принаймні часткове переведення за кордон. Тому що ніхто не гарантує, що ракета не прилетить на ваш завод. Чи те, що завтра не прийдуть військові дії, навіть на захід України. Поки активна фаза триває, з інвестиціями краще не стане. Ми живемо за рахунок позик та грантів".

Олексій Кущ, економіст:

"Військові облігації – це єдина можливість залучати кошти під час війни. Ці папери можуть купити і громадяни, і бізнес. Але переважно купує Нацбанк – вже на більше 200 мільярдів гривень. На другому місці після НБУ банки. Громадяни теж купують, але це мільярди гривень, навіть не десятки. Бізнес теж дуже повільно купує. Чим довше продовжуватиметься війна, тим менше у населення і бізнесу буде грошей. І можливостей вкладати гроші в ці облігації.

У США облігації добре працювали під час Другої світової війни. Населення переходило в режим заощаджень, всі хотіли берегти гроші, але купували військові облігації. По-перше, тому що для американців тоді працював внутрішній трудовий фонд, і люди мали роботу та зарплату, у них були накопичення. У США також не було таких проблем як у нас, наприклад, що частина їх країни буде окупована. В Україні ситуація відрізняється – має геополітичні ризики, а люди не мають грошей. Тому є побоювання, чи у держави будуть кошти, щоб потім погасити військові облігації. Такі ризики військові. Тому військові облігації у нашому випадку купує найбільше Нацбанк. Або можуть купувати іноземні партнери, які так захочуть надати допомогу. Тому у результаті це все може призвети до перевитрат бюджету на обслуговування цих боргових цінних паперів.

Якщо ти імітуєш борги у національній валюті, то дефолт не страшний. Тому що ти завжди можеш надрукувати необхідну кількість грошей. Але питання в тому, наскільки доходність цих облігацій буде співрозмірна із знеціненням гривні. Люди, які купують військові облігації, з точки зору споживчої вартості можуть частину вкладених грошей втратити".

×