"12 місяців у компанії 12 чоловіків" - як полярники збиралися на Антарктиду

5

Щоб дістатися до антарктичної станції "Академік Вернадський" на острові Галіндез, треба летіти до найпівденнішого на Землі міста Ушуайї. Далі – кораблем через протоку Дрейка. І ось ви на острові без людей, міст, метушні. Додається вічна мерзлота і півроку темної зими. Це психологічне випробування, говорять у науковому антарктичному центрі.

 

Як налаштовувалися полярники перед першою поїздкою та якою є Антарктика для досвідчених зимівників, розповіли учасники цьогорічної XXII антарктичної експедиції.

Анатолій Чернов склав іспити заздалегідь, призупинив аспірантські геофізичні дослідження. Він їде на Антарктиду. "Тобі жарко стало?" кепкує однокласник Олексій, коли зустрічаються на майдані Незалежності за кілька днів до поїздки.

Анатолій Чернов подавався ще у XXI експедицію, але тоді команду вже зібрали. Довелося чекати.

- Не був впевнений до останнього, що поїду. Те, що ти пройшов співбесіду, ще нічого не означає. Важливо, щоб фізичний стан був у нормі. Результати медичних обстежень не озвучують, записують і передають до Центру.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На іншому материку знайшли родовища нафти і газу, які можуть збагатити Україну

Наступний етап – психологічні тести та підготовку. Кілька днів відповідали на тисячі запитань. Нам розповідали про можливі небезпеки.

З Анатолієм та Олексієм гуляємо центром столиці. Від Майдану піднімаємося до Софійського собору.

 

Анатолій каже, що в Києві люди не бачаться місяцями, роками. Із товаришем зі школи Олексієм вони теж не зустрічались давно.

- Люди заганяють себе у рамки, – каже.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Антарктиді знайшли доісторичну комаху

На Антарктиді він проведе понад 12 місяців, у компанії 12 чоловіків.

Анатолій – геофізик.

- Повеземо георадар, щоб досліджувати структуру земної кори. Будемо вивчати тектонічні, вулканічні геопроцеси, поклади корисних копалин, – каже.

Щоб поїхати в Антарктиду потрібний характер, каже Олексій.

- Ми приходили на уроки, а Толік уже в басейні побував, або в хокей пограв, - розповідає про товариша.

Анатолій підбігає до турніка на шкільному подвір'ї, підтягується кілька разів.

 

В останні дні Анатолій Чернов записує легкий рок та диско. Хоч музика на Вернадському є і своя. Раритетний програвач та колекція платівок залишилися від попередніх власників.

- Від англійців ми перейняли традицію суботньої вечері. Вони одягали костюми, краватки чи метелики. Їхній кухар подав страви різних країн світу. Як у ресторані – виносив до столу по черзі. У нас заведено інакше, по-українськи: усі страви на столі стояли, – розповідає Роман Братчик. Він провів на станції два роки поспіль.

- Працював на північному полюсі. Навчався у Пітері на радиста-метеоролога полярних станцій.

Роман - учасник першої та другої експедицій, прийшов на проводи зимівників у Центр антарктичного наукового центру в Києві. Зізнається, що поїхав би й ще раз.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У барі "Фарадей" можна розрахуватися бюстгальтером

- Там краса неймовірна. Можна ходити на лижах по горах та на човнах між островами, в футбол грати. Ми риболовлею займались. Чим більше зловиш, то більше зразків вивчатиме біолог. А потім кухар готує ту рибу, – згадує Роман. А також свято Мідвінтер – середина зими, коли сонце починає підійматися. Для зимівників цей день важливіший за решту свят, бо тільки з появою сонця можна вийти за межі станції.

- Зима в Антарктиді триває із травня по жовтень. Тоді можеш піти хіба що до своїх приладів і назад. Постійно темно, – додає Анатолій Чернов.

 

Тримати себе у психологічній формі непросто, кажуть полярники. На станції є розваги: більярд, шахи, дартс. Вина щоденно по 50 г дають. Та співіснування в обмеженому колі все одно тисне. Темрява й одноманітний ландшафт набридають. Коли людина намагається бути на самоті, це поганий знак. Лікар щотижня перевіряє стан групи, а висновки записує у журнал. Зимівники теж знають, як рятуватися.

- Я уже склав альбоми та олівці. Буду розмальовувати по вечорах. Або вирізатиму з дерева, - каже ще один учасник поїздки електрик-дизеліст Андрій. - Ходив на ринок і, не приміряючи, вибирав найяскравіші речі. Колективу буде веселіше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пінгвін покинув двох своїх дітей

Андрій стоїть у коридорі біля кабінетів наукового центру в очікуванні проводів. Він, як і Анатолій, в Антарктику їде вперше.

- Мені стало сумно на роботі, подав заявку в експедицію. Це виклик. Коли повернуся, то ставитиму нові завдання. Може, на Ельбрус піду.

Полярники клеять нашивки експедиції на куртки, переодягаються. Вздовж коридору лежать рюкзаки тих, хто приїхав із Харкова, Львова.

 

Тетяна Лук'ященко проводжає чоловіка Віктора на Галіндез вшосте. Він керівником експедиції, став її учасником, як вийшов на пенсію. Каже, "любить свою Антарктиду, так само, як і дружину", – всміхається Тетяна. - Він військовим був, постійно по відрядженнях, ми звикли так жити. Я пишаюся ним, так само, як і тоді, коли вперше його проводжала.

×