4 протести українських студентів, які увійшли в історію

6

Сьогодні відзначають Міжнародний день студента. Це професійне свято всіх, хто здобуває вищу освіту.

Університетська молодь завжди мала активну громадянську позицію і вирізнялася загостреним почуттям справедливості. У процесі навчання студенти не тільки гризли граніт науки, a й намагалися змінити дійсність навколо себе. Лише в українській історії чи чимало прикладів, коли студентський голос мав силу.

Портал Gazeta.ua пропонує добірку 4 студентських протестів українських студентів, які увійшли в історію.

 

Бій під Крутами

Січень 1918-го року. На Київ наступають підрозділи Червоної армії на чолі колишнього генерала царської армії Михайла Муравйова. Київські студенти та гімназисти, прагнучи захистити Українську державу, організували Курінь січових стрільців, щоб дати гідну відсіч загарбникам. Студентська бригада налічувала 300 осіб. Вона складалася зі студентів Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії.

Після тижневого військового вишколу молодь вирушила в похід на зустріч добре озброєній 4-тисячній російській армії на станцію Крути. Саме тут на залізничній лінії Москва – Бахмач – Київ відбувся бій між дітьми та професійними солдатами.

П'ять годин під кулями та гранатами студенти стримували наступ червоних. Історики кажуть, що солдати багнетами проколювали юнакам груди, рушницями розбивали голови та добивали поранених. Майже 30 хлопців, які втрапили y полон, вночі мордували, a зранку повели на розстріл. Саме тоді один гімназист Григорій Пипський завів "Ще не вмерла Україна".

Більшовики заборонили місцевим мешканцям ховати тіла захисників, залишивши їх посеред засипаного снігом поля. Лише y березні, коли Київ було звільнено, за наказом глави УНР Михайла Грушевського їхні тіла почали розшукувати. Вдалося знайти лише 30 скалічених тіл юнаків. Більшість з них урочисто поховали у братській могилі у Києві на Аскольдовому цвинтарі.

 

Революція на Граніті

Жовтень 1990-го року. Студентське голодування 26 років тому можна назвати першим українським Майданом. Тоді сотня студентів із Києва, Львова та Дніпропетровська y центрі столиці поставила наметове містечко і висунула вимоги тодішній владі. Серед яких недопущення підписання нового союзного договору, перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі, націоналізація майна Компартії України, відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

Координаторами "Революції на граніті" було чимало нинішніх українських політиків. Це Олесь Доній, Олег Тягнибок, Павло Розенко, В'ячеслав Кириленко. За кілька днів революції на підтримку голодуючих застрайкували інші вищі навчальні заклади Києва. Мітингувальники перекривали рух транспорту, оточили Верховну Раду, захопили корпуси Університету імені Тараса Шевченка. Голодуючих студентів активно підтримали депутати Народної Ради. Так, одного разу y наметовому містечку відбулася зустріч тодішнього Голови Верховної Ради УРСР Леоніда Кравчука із лідерами студентського голодування. A за допомогою ЗМІ, які активно висвітлювали протести, про українських студентів дізналися y світі.

Розуміючи, що народний протест стрімко поширюється, влада нарешті капітулювала. 17 жовтня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Постанову "Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року". Вимоги студентів було виконано. Так студентська молодь довела, що може впливати на владу й відстоювати національні інтереси.

 

Помаранчева революція

Листопад 2004-го року. "Свободу не спинити!", "Ющенко, ТАК" – такими гаслами розпочиналися революційні події 12 років тому. Масова фальсифікація виборів президента України, яка стала найбруднішою за всю історію державної незалежності, вивела на вулиці країни мільйони небайдужих громадян. Головною рушійною силою і найактивнішим учасником революції була молодь, передусім студентська, ідеологом – інтелігенція, а соціальною базою – середній клас.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експерт пояснив, чому студенти є рушійною силою революцій

Події цього історичного часу розвивались y кожному населеному пункті країни. Одним з багатьох центрів масового і став Кам'янець- Подільський, a точніше місцевий педагогічний університет. Тут студенти історичного факультету започаткували рух за перевибори і стали одними з перших активістів в місті. Кілька студентів 23-го листопада прийшли до входу в навчальний корпус із розгорнутим національним прапором. Навчальний процес того дня було припинено. Активісти вирушили до центру міста, де збирався мітинг на підтримку Віктора Ющенка.

За суттю протести стали революцією духу, кампанією загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків, інших акцій громадянської непокори мільйонів людей проти антидемократичного режиму, який, сфальсифікувавши вибори, намагався нав'язати суспільству на найвищу державну посаду свого кандидата.

 

Революція Гідності

Листопад 2013-го року. Студенти першими три роки тому вийшли на столичний Майдан Незалежності з вимогою відновити процес підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. A все почалося із повідомлення журналіста Мустафи Найєма на його сторінці y соціальній мережі. "Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності. Вдягайтесь тепло, беріть парасолі, чай, каву, хороший настрій та друзів", – закликав журналіст. Тієї ночі у центрі української столиці зібралося близько тисячі людей, а вже наступного дня подібні акції пройшли чи не в

кожному обласному центрі країни.

 

Протягом 25–27 листопада в Києві відбулися перші страйки київських студентів. Подібні мітинги пройшли й y інших українських містах. Уже 28 листопада відбувся загальностудентський страйк. Декілька колон студентів з десятків різних вишів Києва об'єдналися у парку Шевченка, після чого рушили на Майдан Незалежності

Утім точкою відліку чи то початком кінця влади Віктора Януковича став розгін беркутом студентів y ніч на перше листопада. О 4 годині ранку, коли на Майдані Незалежності залишалося близько 400осіб , площу оточили озброєні бійці "Беркуту". Вони використовували вибухові пакети, кийки, аби витіснити молодь з Майдану. І за годину їм це вдалося. Майдан очистили, аби поставити на площі новорічну "Йолку".

 

Застосування сили проти мирних людей викликало хвилю обурення в українській громадськості. Ця подія стала переломним моментом у революційних подіях. Поступово протести перетворилися із проєвропейських на антиурядові і стали значно масштабнішими. У перший день зими y Києві на акції протесту вийшло близько півмільйона людей.

×