Зміна клімату і "квітування" Антарктиди — що виявили українські полярники на Льодовому континенті

У Національному антарктичному центрі зустріли учасників 22-ї Української антарктичної експедиції. Рік дослідники працювали на станції "Академік Вернадський". Перебували на острові Галіндез і біля берегів Льодового океану.

Експедиція складалася з 12 членів. 5 осіб займалися системою життєзабезпечення станції. Це кухар, механік, лікар, системний адміністратор і адміністратор зв'язку. З науковців поїхали метеорологи, біологи та геофізики.

"Під час цьогорічної експедиції вчені не тільки продовжили початі у 40-х роках дослідження, а й започаткували нові. Наші науковці почали вивчати будову і структуру льодовиків за допомогою георадарів. Ці прилади українського виробництва. Також експедиція продовжила спільний українсько-американський проект дослідження магнітосфери Землі. Науковці сканують її від земного ядра до самого космосу", - каже міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

 

Безперервно українські дослідники працюють на станції з 1996-го року. Члени експедиції проводять в Антарктиді геофізичні, медико-біологічні та гідрометеорологічні дослідження.

"Під час експедиції почали нові напрямки дослідження. Біологи мають спільний з поляками, аргентинцями, австралійцями і американцями проект. Вони досліджують популяції пінгвінів на материку. Метеорологи займалися вивчення озонової діри. Брали проби води, радіоактивних речовин, вимірювали рівень снігу. Також проводили медико-біологічні дослідження. Біологи працювали спільно з лікарем. Він щодня зранку і ввечері вимірював членам експедиції тиск і температуру тіла. Медик аналізував, як магнітні бурі, коливання Землі і атмосфери впливали на стан нашого здоров'я", - розповідає Gazeta.ua керівник Української антарктичної експедиції Віктор Лук'янченко. Це шоста експедиція науковця. Вперше поїхав на Антарктичний півострів 2002-го.

В Антарктиці українські науковці з 2011-го працюють над створенням морських природоохоронних районів. Вивчають біорізноманіття — місцеву флору і фауну. Під час 22-ї експедиції зробили 7 занурень під воду поблизу станції "Академік Вернадський".

"У водах біля Антарктиди найшли кілька нових та рідкісних тварин. Деякі з них раніше знаходили лише у морі Росса. Зараз тварини на стадії опису, тому назвати їх зараз не можу. Щоб довезти їх в Україну, заморозили тварин до мінус 20 градусів у 96-відсотковому спирті. Завдяки цьому припиняються усі біологічні процеси, але не руйнується ДНК. Вже вдома в лабораторіях будемо робити молекулярно-генетичний аналіз, щоб реконструювати їх еволюційні процеси. Дослідження можуть тривати від кількох місяців до кількох років", - розказує Gazeta.ua морський біолог Андрій Утєвський.

За останні 65 років середня температура повітря на материку збільшилася на 3 градуси, кажуть науковці. Крім того, на планеті збільшилася кількість та інтенсивність гроз. Це вплинуло на рослинний і тваринний в Антарктиді, призвело до танення льодовиків і підвищення рівня океану.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як проходять будні українських дослідників в Антарктиці

Зміна клімату перш за все вплинула на зміна ареалу проживання пінгвінів на материку. Поблизу станції "Академік Вернадський" налічують колонію з 800 гніздових пар пінгвінів. Це — три види: антарктичні, віслюкові пінгвіни і пінгвін Аделі.

"Переміщення пінгвінів на материку показує, наскільки змінився клімат на материку і на планеті загалом. Півсотні років тому на станції переважали пінгвіни Адель. Але підвищення температури на три градуси спровокували зменшення популяції цих "холоднолюбних" пінгвінів. Натомість щороку збільшується популяція "теплолюбних" віслюкових пінгвінів. Такі переміщення свідчать про потепління на Землі", - каже біолог Віталій Смаголь.

На материку українські дослідники зафіксували розширення площ квіткових рослин, зокрема щучника антарктичного і перменниці До стрімкого розповсюдження рослинності призвели теплі сезони, пояснюють науковці.

"Ці рослини цінні та унікальні тим, що вони вижили в суворих умовах Антарктиди. Слід дослідити, за рахунок чого вони змогли адаптуватися до клімату. Якщо ми виявимо ці гени і біохімічні механізми, їх можна передати іншим культурним рослинам. Цим самим підвищити їх живучість", - каже Gazeta.ua біолог Іван Парнікоза.

Щоб дослідити щучник в лабораторії в Україні, на материку науковці зібрали насіння рослин.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "12 місяців у компанії 12 чоловіків" - як полярники збиралися на Антарктиду

"Ми висадили його на агарі — витяжці з водоростей, з додаванням поживних речовин. Щучник проростає близько тижня. Виростає заввишки 15 сантиметрів. Якщо регулярно змінювати агар, рослинна може бути зеленою вічно", - пояснює дослідник.

22-а експедиція вирушила на станцію "Академік Вернадський" 1 квітня минулого року. На експедицію держава виділила трохи більше 39 млн. грн. У нинішньому році фінансування станції планують збільшити до 80 млн грн. 23-я експедиція вирушила на материк 21 березня.

×