Як українські студенти боролися за незалежність держави

9

Сьогодні, 17 листопада, відзначають Міжнародний день студента. Ці молоді люди завжди мали активну громадську позицію та намагалися змінювати дійсність навколо себе. В українській історії чимало прикладів, коли студентський голос мав силу.

Gazeta.ua знайшла 7 прикладів, коли студенти творили українську історію.

"Руська трійця" (1833 -1837)

Галицьке літературне угрупування 1833-го заснували студенти Львівського університету - Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Навколо організації об'єднувалася студентська молодь, яка боролася за права української мови. Члени "Руської трійці" ходили в народ": записували народні пісні, перекази, казки, легенди, приказки та вислови у містечках та селах на Галичині, Буковині та Закарпатті.

 

Студенти випустили свою першу збірку поезій "Син Русі". Публікацію фольклорної збірки "Зоря" заборонила цензура. Майже така ж доля спіткала альманах "Русалка Дністрова". Його випустили у Будапешті, але через озвучену "ідею культурного відродження усіх західноукраїнських земель" австрійський уряд її заборонив. Утім, 250 примірників з 1000 упорядникам вдалося продати.

"Пласт" (1911)

Перші гуртки "Пласту" почали зароджуватися 1911-го на Галичині. Їх організовували студенти місцевих університетів Іван Чмола, Петро Франко, Михайло Шипайло, Іван Боберський і професор Олександр Тисовський. 12 квітня 1912-го "пластуни" прийняли першу присягу. "Пласт" став всеукраїнською позапартійною організацією. Її ціль - створити сильних, витривалих патріотів для розбудови та захисту української держави.

 

Під час Першої світової війни "пластуни" організували підрозділ Українських Січових Стрільців, пізніше увійшли до Української Галицької Армії. З приходом радянської влади на Західну Україну "Пласт" працював у підпіллі. Під час Другої світової війни співпрацює з ОУН та УПА. Так, "Пласт" виховав провідника ОУН(б) Степана Бандеру та генерал-хорунжого Української повстанської Армії Романа Шухевича.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шоколад Kit Kat у сумці та бутоньєрка з рожевої гвоздики - які студентські традиції існують у світі

"Бій під Крутами" (січень 1918)

У січні 1918-го проти підрозділів Червоної армії виступила київська молодь. Це - 300 студентів з Українського народного університету, Університету Святого Володимира та учнів старших класів Української Кирило-Мефодіївської гімназії.

На залізничній ліній Москва - Бахмач - Київ вони зійшлися з озброєною 4-тисячною російською армією. Близько 5 год молодь стримувала наступ червоноармійців. Більше 2 сотень студентів загинули. 30 хлопців потрапили y полон, їх мордували. Зранку студентів розстріляли. Саме тоді гімназист Григорій Пипський завів "Ще не вмерла Україна". Вірш написав 1862-го Павло Чубинський.

 

Дисидентський рух (50-70-ті роки ХХ ст.)

Це протест митців, науковці, інтелігенції, студентів проти русифікації, бездержавності, партійно-державної бюрократії, утисків національно-культурного життя. Перші прояви руху з'явилися наприкінці 50-х років. По всій Україні активісти почали утворювати таємні гуртки та організації. Київські студенти збиралися біля пам'ятника Тарасові Шевченку. Влаштовували не тільки літературні читання, а й критикували політичний режим. Крім того, у 50-ті роки студенти КДУ імені Шевченка започаткували вшанування пам'яті поета на день його перепоховання.

 

Один з наслідків дисидентського руху - випуск 1972-го нелегального суспільно-політичного часопису "Український вісник". Його засновником, редактором та видавцем був В'ячеслав Чорновіл. В Україні журнал передавали з рук у руки. Студентка КДУ імені Тараса Шевченка з Чехословаччини Анна Коцур вивозила журнал у Пряшів. Звідти "Український вісник" пересилали на Захід.

Революція на Граніті (жовтень 1990-го)

Це голодування студентів стало 1-м українським Майданом. Тоді київські студенти та молодь з Дніпра та Львова розгорнула у центрі столиці намети. Серед вимог до влади - недопущення підписання нового союзного договору, перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі, націоналізація майна Компартії України, відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

Мітингувальники перекривали вулиці, приходили під будинок Парламенту, захоплювали корпуси КДУ імені Шевченка. Студентів підтримували депутати Народної Ради.

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 4 протести українських студентів, які увійшли в історію

Серед координаторів акції відомі нині Олесь Доній, Олег Тягнибок, Павло Розенко, В'ячеслав Кириленко.

Революція Гідності (листопад 2013-лютий 2014)

З вимогою відновити процес підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом першими вийшли київські студенти 21 листопада. У центрі столиці вони влаштовували страйки, які пізніше підхопила молодь в інших регіонах.

 

У ніч на 1 грудня о 4:00 на Майдан Незалежності прийшов "Беркут". Озброєні бійці оточили близько 400 осіб, більшість з яких студенти. Менш ніж за годину площу очистили для новорічної ялинки. Побиття молоді викликало обурення у суспільстві. У цей день у центрі Києва зібралося близько півмільйона людей.

У столицю з'їжджалися активісти з усіх регіонів України. На Хрещатику з'явилося наметове містечко. Згодом протести переросли в антиурядові. Просунулися в урядовий квартал та на вул. Грушевського. Там 22 січня вбили 1-го активіста - Сергія Нігояна. Менш ніж за місяць жертви з'явилися на Інститутській. Протягом протестів 18-21 лютого загинуло 82 особи.

 

Загалом за час протестів з'явились 107 героїв Небесна сотня. Серед них були студенти Олександр Плеханов (КНУБА), Роман Гурик (Прикарпатський університет), Устим Голоднюк (Бережанський агротехнічний інститут), Ігор Косленко (ЛНУ ім. Івана Франка), Василь Мойсей (Університет розвитку людини "Україна"), Назар Войтович (Тернопільський кооперативний коледж), Іван Тарасюк (Луцький медичний коледж), Юрій Поправка (КПІ), Юрій Дяковський (Стрийська гімназія імені Митрополита Андрія Шептицького).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 студентів, які змінили історію

Військові дії на Донбасі (квітень 2014-го)

Військовий конфлікт на сході України розпочався, коли на території Донбасу після захоплення Криму з'явилися "зелені чоловічки". Невідомі почали захоплювати міські ради у низці населених пунктів.

На кінець жовтня нинішнього року бойові втрати на Донбасі становлять 10,7 тис. військовослужбовців. Таку інформацію оприлюднює Генштаб ЗСУ. Так, 3 жовтня 2014-го у Донецьку під час боїв за місцевий аеропорт загинув 19-річний студент Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Святослав Горбенко.

 

Він був бійцем добровольчого українського корпусу "Правого сектору". В Інституті філології на честь загиблого студента аудиторію назвали його ім'ям. Також інститут заснував спеціальну стипендію імені Святослава Горбенка. Її присуджуватимуть студентам-японістам за успіхи у навчанні та активну участь у громадському житті.

×