В холоднокровній Англії дітей виховують так, що вони з легкістю скаржаться на своїх батьків і подають на них в суд, - розповідає вінничанка Ольга Амрай. Вона свого часу переїхала у Лондон. Відкрила там будівельну фірму, вийшла заміж і народила сина. Та місцеві цінності та норми виховання не припали їй до душі, тому вона повернулася на Батьківщину разом з чоловіком та сином Принцем.
"Проживши там 8 років, я зрозуміла, що не хочу виховувати свою дитину в Англії. Там взагалі не плекають сімейні цінності. Нема нічого людського. Наші люди — душевні, завжди гуртуються, підтримують один одного. А в них система роботів: робота-дім-зустрічі за розкладом. Так, соціум в Англії гарний, чудові дороги і все таке... Але це все просто — гарна обгортка. Якщо заглянути всередину їхнього світу, подивитися на душу, то вони розчаровують", - розповідає Gazeta.ua Ольга Амрай.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 питань, які треба запитати чоловіка перед одруженням
Найбільше жінку вразило те, як в Англії прийнято виховувати дітей.
"Дітей в Англії ще змалечку вчать: ти — особистість. У моєї дитини з народження є британський паспорт. З одного боку, це, звісно, чудово. Але, з іншого — мого сина можуть вивезти закордон будь-хто з дорослих. І в мене не запитають, тому що у нього є паспорт. Адже він — особистість. Ось такий абсурд", - розповідає вінничанка.
Батьки для англійських дітей — не авторитет, - каже жінка.
У книжці розповідали історію про дядька, який розбещував свого племінника. Коли педофілія, гомосексуалізм — це норма, яку обговорюють навіть у дитячих книжках і вчать дітей, що це добре — я боюся у такому суспільстві виховувати дитину
"Їм ще в школі дають настанови: якщо хтось з батьків вас ображає, кричить чи сварить, то ви маєте розповісти про це. І діти з легкістю жаліються на своїх маму або тата. В Англії вони не мають права торкатися дитини, навіть легенько шльопнути, як це прийнято у нас. Якщо дитина приходить у дитсадок і вихователі бачать на її тілі синячок, то це — гарантований позов до суду. Доки триває судовий процес дитину в батьків забирають. Вона живе у спеціалізованому центрі. Часто діти самі, або за допомогою відповідальних служб подають в суд на своїх батьків. Ніхто не виховує в них повагу до батьків та просто старших людей", - розповідає вінничанка.
Дітям з перших років життя відкрито розповідають про гомосексуалізм, педофілію.
"Якось у лондонській книгарні я шукала книжку для свого Принца. Взяла одну в руки і ледь не зомліла. На ній красувався надпис: книга для голубих. Як я потім дізналася: книгу написав тато-гей для своїх синів. Коли я ще трохи поблукала книжковими рядами, то натрапила на книжку, в якій розповідали історію про дядька, який розбещував свого племінника. Коли педофілія, гомосексуалізм — це норма, яку обговорюють навіть у дитячих книжках і вчать дітей, що це добре — я боюся у такому суспільстві виховувати дитину", - каже Ольга Амрай.
Якщо дитина приходить у дитсадок і вихователі бачать на її тілі синячок, то це — гарантований позов до суду. Діти з легкістю скаржаться на своїх батьків і подають на них позови
Відсутність виховання, культури та вседозволеність для дітей підштовхнули жінку до рішення — повернутися в Україну.
"Моя подруга-українка, яка також переїхала до Англії, відправила свого сина до чоловічої гімназії при католицькій церкві. 6-річна дитина повернулася після першого дня навчання і запитала: "Мамо, а чому ти казала, що дядя може одружитися лише з тьотьою? Дядя може одружитися і на дяді теж". Це одна з багатьох причин, чому я повернулася в Україну", - розповідає жінка.
Молоді сім'ї не можуть розраховувати на підтримку своїх батьків. Ті — займаються виключно особистим життям.
"Щоб просто прийти до батьків в гості, потрібно заздалегідь призначати зустріч. Не можна прийти просто так. Помітила, що Англії бабусі-дідусі дуже рідко гуляють з онуками. Це у нас їх вважають - найкращими нянями. За кордоном — зовсім інакше бачення. "Ми виховали своїх дітей. Зараз час насолоджуватися власним життям", - думають вони у той час, коли наші пенсіонери до останнього складають пенсію, щоб допомогти своїм дітям та онукам", - говорить Ольга Амрай.
Якщо в Україні при розлученні в 95% випадків дитину віддають мамі, то в Англії дивляться на те, хто більше заробляє і може більше дати дитині.
"Людського фактору, типу: "ну, це ж мама, дитина повинна бути з мамою" — нема. Хто багатший — той кращий", - каже вінничанка.
2 
4069
Коментарі