"Веселощі та безалаберність - спільне для студентства усіх часів" - чим вирізняються сучасні студенти

17 листопада відзначають Міжнародний день студента. Gazeta.ua запитала у викладачів, чим сучасні студенти відрізняються від своїх попередників.

Ярослава Прихода, 59 років, доцент кафедри видавничої справи і редагування Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка:

- Порівнювати студентів різних поколінь – справа марна. Змінюється світ і змінюються люди. Ми з інших світів, але в одному часопросторі – тому доповнюємо один одного. Сучасні студенти не дають дрімати викладачам, спонукають до дій керівництво вузів. Нинішні студенти не визнають авторитетів - самі стають агентами змін та творцями сучасної української історії.

Віталій Гандзюк, 40 років, завідувач кафедри журналістики, реклами та зв'язків з громадськістю ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського:

- Нинішні студенти на 70 відсотків ліниві до навчання на противагу тим, які навчалися в роки мого студентства. Лінь обґрунтовують тим, що не мають мотивації. Крім того, багато студентської молоді не бачать свого майбутнього в Україні. Тому після закінчення вузу налаштовані виїхати з країни з економічних і політичних причин.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шоколад Kit Kat у сумці та бутоньєрка з рожевої гвоздики - які студентські традиції існують у світі

Юлія Нестеряк, 50 років, асистент кафедри соціальних комунікацій Інститут журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка:
- Студент - він завжди і всюди студент. Змінилися умови навчання, розширилися можливості і навіть кордони. Нинішній студент знає, чого він хоче, вміє відстоювати свою думку. Ми не могли й мріяти про навчання за кордоном, а тепер програми обміну до послуг студентів, програми подвійних дипломів - теж. Головне - вміти користуватися можливостями і мати бажання. Прагнення студентів стали глобальнішими: хочу все і зараз. Часом їм не вистачає відчуття реальності та розуміння, що для досягнення мети треба докласти зусиль. А досягнувши її - не варто припиняти працювати. Цінності стали трохи прагматичнішими. Заклики працювати на благо батьківщини, не думаючи про себе, вже не працюють. Тепер мотивація інша: я працюю на благо суспільства, щоб мені у цьому суспільстві було комфортно жити, а моїм дітям - ще комфортніше.

Костянтин Грубич, 49 років, КНУКіМ:

- Сьогоднішній студент прагматичний і такий, що знає, чого хоче. Налаштований на заробіток. Від нас, нашого студентського покоління, яке навчалося 30 років тому, відрізняються конкретністю цілей, відсутністю романтизму та "рожевих окулярів". Менш читають, якщо взагалі читають. Натомість ми не знали ґаджетів. І в цьому разюча різниця, бо інтернет змінив усе життя , і не лише студентам. Подібність - юні роки. Так само закохуються, так само хочуть "повисіти", обдурити викладача інколи. Цінності , ідеали і прагнення змінилися докорінно. Романтизму і наївності, віри у світле завтра прийшли на зміну ледь не математичний розрахунок і прорахунок, ранішнє дорослішання, відсутність авторитетів та сподівання на власні сили.

Анна Сарміна, 38 років, асистент кафедри іноземних мов КНУ ім. Тараса Шевченка:

- Сучасний студент точно знає, чого він прагне, і у більшості сформовані конкретні цілі. Він бажає отримати конкретні знання. Саме тому уникає абстрактної інформації та іронічно ставиться до певних предметів, якщо не бачить користі від них. Аргументи на кшталт "це потрібно для того, щоб мати загальний рівень знань для вищої освіти", більше не працюють. Нинішні студенти не бояться висловлювати власну думку і головне, що більшість має тверду життєву позицію. На жаль, разом зі зростанням кількості студентів-контрактників зросла кількість немотивованих до навчання людей. Вони не зовсім розуміють, навіщо опинилися в університеті. Такі студенти складають утворюють пласт тих, яким нічого не потрібно, і займають місце більш достойних.

Світлана Привалова, 32 роки, доцент кафедри журналістики факультету журналістики НУ "Одеська юридична академія":

Студентів усіх років і навіть поколінь єднає одне - вони у передчутті життя.Ти ніби дорослий вже, маєш водійське посвідчення на рух по шосе, але тільки вчишся їздити і тебе сигналізує та звична літера "У". Студенти у моїй аудиторії сигналізують таке: одні - свідомі того, що хочуть, інші - свідомі того, що не знають, чого хочуть. Перші - можуть кинути читати роман заради іншого роману. Інші - взагалі б нічого і не читали, бо справжнє життя поза аудиторією, а не в книжках. У будь-який час студентську аудиторію можна розітнути на кілька груп: одна старається зробити вигляд, що прочитала. Це - політики. Друга - прочитала і добросовісно намагається зробити висновки - це добротна виконавча влада аудиторного життя. Третя група просто мовчить з різних причин. Таких більшість - це народ. Хотілося б, щоб кожен із студентів усвідомлював важливість того, що він вивчає, чи що його знання будуть необхідні комусь далі. Держави, яка має любити студентів так, як їх люблю я. Вони проходять мені через серце - бо в усі роки вони щирі і прагнуть їздити на автівці без тієї позначки "У". Але, сподіваюсь, що таки в У-країні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як українські студенти боролися за незалежність держави

Володимир Бугров, 50 років, проректор з науково-педагогічної роботи КНУ ім.Тараса Шевченка:

Нинішні студенти - більш прагматичні. Вони краще знають іноземні мови, володіють сучасною технікою з дитинства. Вони більші індивідуалісти, але не рідко вони менш цілеспрямовані та "розхристані", не можуть сконцентруватися та досягати мети. У студентів змінилися цінності. Замість колективізму - індивідуалізм, замість романтизму - прагматизм. Загалом - веселощі та безалаберність є спільними для студентства усіх часів.

×