Ахметов робить тренерський стілець "електричним"

Домінування "Шахтаря" тільки посилюватиметься

Днями натрапив на інтерв'ю власника донецького "Шахтаря" Ріната Ахметова, датоване груднем 1997 року. У ньому він амбіційно заявляв про наміри боротися за чемпіонство того сезону. Тоді це лунало дивно. Бо такі часи були – панування київського "Динамо", чвертьфіналіста Ліги чемпіонів під орудою тренера Валерія Лобановського й панування власника киян Григорія Суркіса у владних кабінетах.

"Шахтар" чемпіоном тоді не став. І в наступні кілька років також. І тільки 2002-го, коли Лобановський помер, оформив титул. А в подальшому довів, що часи "Динамо" як гегемона українського футболу далеко позаду. Бо як керівник Ахметов значно випереджає Суркіса. Тому саме він виграв особисту зустріч у півфіналі Кубка УЄФА 2008/09 і згодом здобув трофей.

 

Якщо в 2000-х "Динамо" ще намагалося вписатись у серію тривалих чемпіонств "Шахтаря", то в 2010-ті перевага донецького клубу була непристойна. Навіть тоді, коли він, власне, перестав бути донецьким, а переїхав до Києва.

Чемпіонство "Динамо" – 2020/21 видавалося черговим винятком. Тренерський штаб команди очолив Мірча Луческу. Був мотивований тим, щоб обіграти "Шахтар", якому віддав 12 років кар'єри, а розстався погано. Відвернув увагу на політичні справи й Ахметов. Який до того ж втратив брата і якийсь час не виявляв інтересу до футболу. Але швидко оговтався. Щоб реваншуватися, запросив італійця Роберто Де Дзербі, який нині продуктивно працює в найсильнішій лізі світу – англійській, виділив йому гроші на придбання чергової партії кваліфікованих іноземців.

Де Дзербі чемпіоном стати не вдалося. Формально "Шахтар" оголосили найсильнішою командою сезону 2021/22. Але дограти чемпіонат не змогли через тотальну війну Кремля проти України, розпочату торік 24 лютого.

Зрозуміло, це була чи не найменша проблема країни, але факт. Здавалося, що команда, яка грала у чвертьфіналі Ліги чемпіонів – значно потужнішого турніру, ніж тоді, коли "Динамо" в ньому доходило до півфіналу, закінчилася. Бо базувалася на іноземцях. Більшість із них, природно, не бажала залишатися в Україні, після того як її територія опинилася під вогнем російських терористів.

І з ким залишалося грати "Шахтареві"? З доморощеними хлопчаками, які грали в "Маріуполі"? І на що вони здатні у протистоянні з "Динамо", кістяк якого становили українці?

Але менеджмент донецького клубу розібрався в ситуації чудово. Можливостей запросити гравців такого рівня, якого були легіонери 5–10–15 років тому, не було. Та в Ахметова ще залишилося достатньо грошей, щоб повернути таких гравців, як Іван Петряк чи Мар'ян Швед, що грали в Угорщині та Бельгії відповідно. Те, що вони не потягнули рівня команди, інша річ. Зате стали конкурентами для інших. А керівництво дало зрозуміти: місце в основному складі "Шахтаря", як і раніше, треба вигризати.

Так, клуб не зовсім етично переманив у "Дніпра-1" хорватського тренера Ігоря Йовичевича. Але через усунення російських клубів від єврозмагань найсильніша команда України автоматично потрапляє до групового турніру Ліги чемпіонів. А це 40 мільйонів євро прибутку. Тут не до моральних категорій.

Дніпровці намагалися стати конкурентами суперникові. Тільки підсумок був відомий заздалегідь. У "Шахтаря" більший досвід і вміння краще реагувати у вирішальні моменти. Тому за кілька турів до закінчення чемпіонату стало зрозуміло: сталося те, в що рік тому неможливо було повірити. І це найяскравіша перемога "Шахтаря" за весь час виступів в українському чемпіонаті.

Наостанок треба відзначити ще два моменти . Молодіжна збірна України стала півфіналістом Євро й уперше зіграє на Олімпіаді. Кістяком команди є вихованці "Шахтаря" – і ті, хто залишився у клубі, і ті, хто був в оренді, і той, кого продали до "Челсі" на загальну суму 100 мільйонів євро. А півзахисник, 20-річний Георгій Судаков, довів, що тодішній тренер національної збірної Андрій Шевченко недаремно включив його до заявки на фінальну частину Євро-2020/21. Тепер він – найперспективніший гравець України. Відібрав цей статус у динамівця Миколи Шапаренка, чий прогрес зупинила серйозна травма.

І найважливіше. Виключно як футбольний керівник Ахметов залишається на найвищому рівні. Восени "Шахтар" дивував усіх у Лізі чемпіонів. Із групи не вийшов. Але потрапив до Ліги Європи. Сам факт – індульгенція для Йовичевича. Але поразка від нідерландського "Феєноорда" – 1:7 – шансів тренеру не залишила. Розлютований власник дав вказівку звільнити тренера після закінчення сезону. Чемпіонство не допомогло. Саме так діє найуспішніший у наш час президент футбольного клубу – Флорентіно Перес із "Реала". Робить тренерський стілець "електричним". І це дає результат.

Новий тренер "Шахтаря" – голландець Патрик ван Леувен – знає, що права на помилку не має. Але її, попри невтішні результати в контрольних матчах, і не повинно бути. Бо "Шахтар" пристосувався до умов війни. Тож знову залучає до свого складу талановитих іноземців. І його домінування має всі шанси продовжитися.

А "Динамо" фінішувало четвертим і починає черговий біг по колу.

×