Близько третини українців зараховують себе до середнього класу, за даними Інституту соціології Національної академії наук. За європейськими стандартами, таких в Україні – близько 1 відсотка. Це люди з вищою освітою, заробляють від півтори тисячі доларів на місяць, мають власне житло, автомобіль, за кордон їздять у відпустку й на шопінг. Для декого з них покупки стають засобом від депресії та стресів. Шопінг додає впевненості: я це можу собі дозволити. Але часто процес стає неконтрольованим, і людина витрачає гроші на непотрібні товари.
Українці ж, які мають невеликі заробітки й пенсії, постійно намагаються запастися продуктами, товарами першої необхідності. Бояться підвищення цін, знецінення гривні, дефіциту. Після чергових новин про подорожчання долара, в магазинах ажіотаж – розкуповують цукор, борошно, олію, сіль, гречку, макарони.
Чим і в якій кількості треба запасатися?
Заощаджую до трьох тисяч гривень на рік
Галина Вовчик, 55 років, із Кіровограда протягом 30 років не викидає одяг. Усі речі зберігає на горищі. Їх там близько 500
– Чоловік каже, що я збожеволіла. Це не так. Я економлю гроші. Порахувала: якщо мати багато старого одягу і його перешивати, заощаджуватиму до 3 тисяч гривень на рік. Новий також люблю. Дозволяю собі купити одну річ на місяць, ще дві-три – із секонд-хенду.
Старі речі мені перешиває сусідка. За роботу бере до сотні гривень. Якось побачила на мені мамине пальто. Забрала його. Через тиждень повернула перероблене на сучасну модель.
Недавно старша донька купила собі норкову шубу за 30 тисяч гривень. Я згадала, що в мене на горищі лежить куплена в 1990-х. Шубу тримала в мішку з лавандою, аби не завелася міль. Шуба гарно збереглася, тільки стала замала. Сусідка вшила шкіряні вставки. Вдягнула – виглядає краще за шубу доньки. Тепер вона просить мою поносити.
Був період, коли з чоловіком зовсім не мали грошей. А хотілося ходити на дні народження, погуляти. На подарунок несла річ із горища. Куртку перешила на жилетку – якраз вони ввійшли в моду. Подарувала племінниці. Кумі понесла джинсові шорти. Їй вони не сподобалися, скривилась. Було трохи соромно. Та через кілька років кума таки вдягла ті шорти.
текст: Анна ЛАКИЗА
Два товари за ціною одного виставляємо ті, що дуже погано йдуть. На Новий рік так спекалися твердого несмачного консервованого горошку.
Склади бюджетних магазинів заражені шкідниками. Їх регулярно обробляють, але сировина приходить із жучками й личинками. Крупи та макарони за акцією не беріть.
А от алкоголь купувати варто. Бачите шампанське за вигідною ціною? Беріть ящик. Алкоголь легше продати за акцією, ніж передавати на утилізацію.
ВСЬОГО ТРЕБА МАТИ ПО ТРИ. Три пачки гречки, три – макаронів, три банки сардин, три бруски мила. Нас так учили на курсах. Приправ – по пакетику в запасі. У морозилці мають бути три цілі курки.
Ганна, 25 років, мерчандайзер, Київ
Нас наймають люди із заробітком вище середнього. Починають собі дозволяти трохи більше потрібного, коли з'являються гроші. А викинути те, за що колись заплатив, психологічно важко.
Правило таке: дві речі викидаємо – за третю отримуємо гроші. Продажем у комісійні магазини чи в інтернеті займаються мої помічниці. Так господарям найлегше прощатися з мотлохом.
Людмила ЧУБІРКО, 47 років, упорядниця простору, Київ
Коли діти мають проблеми з диханням або незрозумілими висипами, вимагаю позбутися м'яких іграшок і паперових книжок. Мало хто розуміє, що книжки накопичують пил і алергени.
ЖИТЛО БЕЗ ЗАЙВИХ РЕЧЕЙ – ЗДОРОВІШЕ. ЙОГО ЛЕГШЕ ПРОВІТРЮВАТИ Й МИТИ.
Ольга ПЕТРОВА, 31 рік, алерголог, Київ
4 
1
Коментарі