Народився в Росії. Закінчив Львівський поліграфічний інститут. 1983 року отримав Шевченківську премію за цикл офортів до "Капіталу" Карла Маркса. Займається відеоартом, фотографією та інсталяціями. Три роки тому в галереї "Мистецький Арсенал" разом із фотографом Олександром Васильєвим представив проект "Вздовж стіни". Показав 10 триметрових фотографій оголених чоловіків і жінок та відео. На ньому оголена дівчина читає англійською першу статтю Конституції України. Через тиждень виставку закрили за вказівкою тодішнього голови адміністрації президента (уточнити прізвище).
Одружений, має сина
Євген МАТВЕЄВ, 61 рік, художник:
- 1968-го Стенлі Кубрик зняв "Космічну одіссею 2001 року". Це був прорив у кінематографі. Знімали у студії, тому почали говорити про можливість підтасовки матеріалів НАСА (Національне управління США з аеронавтики і дослідження космічного простору. - "Країна"). Сперечаються досі. Після чергового перегляду фільму подумав: "Українці могли б першими полетіти на Марс, якби в нас був свій Стенлі Кубрик".
Для нашого народу характерно скиглити, жалітися на тяжку долю. Це не припинилося б, якби українців перенесли на марсіанську поверхню. Бандурист на Марсі - збірний образ. Мав понад сотню їхніх фотографій, працював з історичними зображеннями козака Мамая. Вуса та оселедець змалював із бандуриста, який грає у переході на майдані Незалежності. Біля головного персонажа лежать фото Стенлі Кубрика та козака Мамая. Малював їх ескізно, зобразив поряд, щоб глядачі розуміли, про що співає. Пісня починається зі слів: "Якби у нас був свій Стенлі Кубрик, то українці першими б долетіли до Марса".
Малював для проекту "Космічна Одіссея 2011". Ескіз показав куратору Олександрові Соловйову, йому сподобалося. Картину створив за три тижні, витратив п'ять стандартних тюбиків олійної фарби. Використовував обмежену палітру кольорів - чорний, білий, охра, червоний кадмій, умбра палена і коричнева, зелено-сірий кобальт. Їх вистачає, інакше полотно було б перевантажене. Марс малював, змішуючи ці кольори. Користувався фото марсіанської поверхні НАСА. За фактурою, вона мені здалася подібною до українських пустирів. Фарбу наносив тонко, легкими мазками. Це допомогло передати атмосферу планети.
Ніколи не думав: як бандурист може дихати на Марсі без скафандра? В картині немає мови про фізичні явища, тому й не зациклювався на цьому. Головного персонажа намалював на лавці. Спочатку хотів посадити просто на поверхню. Але тоді отримав би кітчевий варіант. Він завів би роботу в далеку архаїку. Гарбуз писав із натури. На балконі лишилися кілька, привезених торік із дачі. Україну без гарбуза уявити неможливо. Він додає картині естетики. Оранжево-жовтий удар там композиційно необхідний.
Коментарі