"Жахіття, що відбувалися в Україні у 1932–1933 роках, мали витоки у Кремлі. Тамтешній диктатор вдався до жорстокого рішення – покарати голодом непокірних українців, які не хотіли йти в колгоспи. Паралель із сьогоднішнім днем неможливо не помітити", – сказав депутат бундестагу Робін Вагенер під час виступу 30 листопада 2022-го.
Того дня розглядали резолюцію про визнання Голодомору геноцидом українського народу. Робота над документом почалася, після того як у квітні 2019 року українські активісти ініціювали петицію на сайті німецького парламенту. За місяць її підписали понад 80 тис. людей за необхідних 50 тис.
Під час розгляду петиції в бундестазі німецькі політики не підтримали заклику визнати Голодомор геноцидом. Один з аргументів: Голодомор стався до того часу, коли міжнародна конвенція визначила поняття геноциду. Частина політиків побоялася зіпсувати відносини з Росією.
Під час візиту президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра в Україну в жовтні 2022-го президент України Володимир Зеленський закликав його посприяти визнанню Голодомору геноцидом. Депутати бундестагу почали роботу над резолюцією. Про Голодомор почали писати у пресі.
"Німці мають особливий історичний борг перед Україною, – сказав під час обговорень депутат Міхаель Бранд. – Це було неправильно, що раніше дивилися на Росію й ініціатива не знайшла достатньої кількості прихильників у парламенті. Це нечесно перед жертвами цього геноциду".
Резолюцію "Голодомор в Україні: Згадка – Пам'ять – Застереження" уклали представники трьох партій з урядової коаліції. Закликали підтримати фракції опозиційних партій. Ті погодились.
"Від голоду та репресій постраждала вся Україна, а не лише її зерновиробні регіони. Історико-політична класифікація як геноцид очевидна. Німецький бундестаг поділяє таку класифікацію. Насильницькою колективізацією радянське керівництво хотіло придушити селян та український спосіб життя, мову і культуру". – йдеться в резолюції.
30 листопада депутати бундестагу її підтримали. У залі парламенту були присутні посол України в Німеччині Олексій Макеєв і заступник міністра закордонних справ України, колишній посол Андрій Мельник. Українські дипломати й німецькі депутати аплодували ухваленню резолюції стоячи.
"Відповідальність Володимира Путіна за цю війну очевидна, й угорці завжди й у всьому виступали проти цього страждання і кровопролиття. Ми – сусіди з Україною, і наші сусіди можуть покладатися на нашу допомогу. Війна в Україні є найбільш актуальним і важливим викликом у нашому регіоні", –
сказала президентка Угорщини Каталін Новак під час візиту до Києва 26 листопада. Взяла участь у саміті з продовольчої безпеки "Зерно з України"
51 російську крилату ракету і п'ять дронів-камікадзе збили українські військові 23 листопада. Загалом ворог запустив із літаків стратегічної авіації та кораблів Чорноморського флоту по території України 70 Х-101/Х-555 і "Калібрів"
24 листопада Європарламент проголосував за рішення не приймати у ЄС паспорти та інші проїзні документи, видані РФ у незаконно окупованих регіонах України та Грузії. За рішення проголосував 531 депутат, 7 – проти, 34 – утрималися. Таким чином вирішили покарати Росію за війну, розв'язану в Україні.
26 листопада глави урядів України, Польщі та Литви провели в Києві зустріч у рамках Люблінського трикутника. Своєю метою проголосили звільнення всієї тимчасово окупованої території України. Заявили про військове та оборонне співробітництво, розвиток Литовсько-польсько-української бригади ім. Костянтина Острозького. Домовилися про співпрацю в галузі кібербезпеки та боротьби з дезінформацією.
30 листопада уряд Канади завершив випуск 5-річних облігацій суверенної підтримки України номіналом від 100 канадських доларів. Відсотки за ними виплачуватимуть двічі на рік – 24 лютого та 24 серпня. Доходи від облігацій перерахують Україні у вигляді позики через Міжнародний валютний фонд.
Ті, хто виступав, закликали уряд сприяти міжнародному розголосу правди про Голодомор. Не допускати в інформаційний простір односторонніх російських історичних наративів. Наголосили на потребі підтримувати Україну в її протистоянні агресору.
Штучно організований голод у 1932–1933 роках був відповіддю на масові повстання українців проти політики Сталіна. Він забрав життя від трьох до семи мільйонів людей.
Голодомор також визнали геноцидом Україна, Австралія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Грузія, Угорщина, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Португалія, США та Ватикан. 2022-го до цих країн додалися Чехія, Нідерланди, Ірландія, Молдова та Румунія.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
3 
1
Коментарі