31-річний Станіслав Медведенко досяг найбільших успіхів серед українських баскетболістів. Уродженець села Карапиші на Київщині 2000-го вирушив до американської НБА, де грав у одному з найуспішніших клубів "Лос-Анджелес Лейкерс" разом із Шакілом О'Нілом та Кобі Брайантом під керівництвом легендарного Філа Джексона. Станіслав двічі виграв місцевий чемпіонат.
Ви виступали в НБА на початку тисячоліття. Чим нинішній рівень гри в лізі відрізняється від тих часів?
- Головна відмінність: декілька років тому Національну баскетбольну асоціацію заполонили європейські гравці. Нині ж тенденція змінилася - провідні клуби Старого Світу стали залишати своїх зірок у себе.
Все одно європейців у Асоціації достатньо. Що вони додали до американського баскетболу?
- Зробили його більш командним. Американці будують свою гру на "фізиці", стрибках. Європейці грають більш вдумливо, комбінаційно. Синтез цих якостей дає НБА дуже якісний продукт.
Чи може ліга створити у своїй структурі європейський дивізіон? Чи американцям це не потрібно?
- Такий проект був би дуже цікавим. Ще коли я грав у НБА, велися такі розмови. Про Лондон, Париж, Мадрид. Але зробити це важко. Постійні семигодинні перельоти. Коли ж відновлюватися, як будувати тренувальний процес?
У 1990-ті роки гравці НБА почали брати участь в Олімпіадах та чемпіонатах світу. Їхня перевага над суперниками була дуже значною. 2004-го Ігри виграла Аргентина, останню першість світу - Іспанія. Чому Америка здала позиції?
- Раніше був великий розрив між зірками прем'єр-ліги - Майклом Джорданом, Ірвіном Джонсоном та іншими. Тепер його немає. На перший план виходить командна гра, тактичні схеми. А європейці тут майже так само сильні.
Але європейських тренерів у лізі немає. Чому?
- Інша система підготовки. Навіть знаменитому італійцю Етторе Мессіні було би важко прижитися в США.
Недавно клуб НБА "Нью-Джерсі Нетс" купив російський мільярдер Михайло Прохоров - найбагатший серед власників американських клубів. Чи зможе він вивести клуб-аутсайдер на вершину?
- Зробити це буде дуже важко. Гроші в НБА є у всіх - трохи більше чи трохи менше. Головне - робота менеджменту і чуття. Тому "Лейкерс" і виграє. Відчув на собі, коли переїхав із Лос-Анджелеса до Атланти. Тут той самий штат - тренер із фітнесу, фізичної підготовки, відновлення. Але працюють трохи гірше. Взагалі ж американці краще візьмуть середнього досвідченого гравця, ніж яскравого, який нічого не вигравав. Тому що середній знає, як перемагати.
Чим запам'яталася робота з Філом Джексоном?
- Коли я прийшов до клубу, у роздягальні була більярдна - грали після тренувань. Філ одразу забрав її. Замість цього повісив на стінку списи, атрибутику індіанців, булаву, привезену з України. Джеррі Басс, власник клубу, і слова не сказав. Це кімната, в якій ви налаштовуєтеся на матчі, пояснював Джексон. В уявленні тренера баскетболіст - це воїн. І під час матчів плей-офф така атрибутика максимально налаштовувала впіймати потрібну хвилю. Більярд цього не давав.
Індивідуальні бесіди з гравцями Джексон практикує?
- Звичайно. З кожним.
Якщо в зоні стоїть 140 кілограмів зростом 216 сантиметрів, туди просто немає бажання йти
Можна поділитися з ним сімейними проблемами?
- Ні, такого немає. Джексон постійно провокує в розмовах, ставить перед фактом. Маєш зробити так й ось так, каже. І дивиться, як баскетболіст реагує.
Ви з ним сперечалися?
- Постійно. Думаю, тому так довго й протримався в команді (шість років. - "Країна"). Я міг заперечити: дещо мені робити краще, зручніше. Звичайно, мова не про тактику чи ігрові схеми - навіть Кобі чи О'Ніл такого собі не дозволяли. Філ взагалі не диктатор, він - дзен-буддист і має терпіння. Нагримати міг інколи, але голос особливо не підвищував.
Лідерами "Лейкерс" початку 2000-х були Брайант та О'Ніл. Потім між ними стався конфлікт, і Шакіл пішов. Це було очікувано?
- Цілком. Перетнулися інтереси двох особистостей. Навіть фізично вони уже не могли перебувати в одній роздягальні. Наприкінці спільної кар'єри в "Лейкерс" перестали вітатися. З команди в конфлікт ніхто не втручався.
Присутність О'Ніла не збіднює командні дії? Адже можна просто грати на цю скелю, і вона забиватиме "цвяхи" у кошик.
- Шакіл у найкращі часи - гравець, навколо якого можна і треба було будувати команду. Якщо в зоні стоїть 140 кілограмів зростом 216 сантиметрів, туди просто немає бажання йти. Він повністю цементував гру. Крім того, був дуже швидким, добре переміщувався в просторі.
Чим Шак відрізнявся від знаменитих центрових 1990-х - Патріка Юінга та Девіда Робінсона?
- У них був кидок із середньої дистанції, Шакіл ним володіє слабко. Робінсон та Юінг грали більш інтелектуально, О'Ніл любить фізичний баскетбол, ближче до кошика, продавити суперника.
Гра Брайанта після відходу О'Ніла змінилася?
- Так, він вимагав м'яч у партнерів і кидав. Тому команда посипалася. Але Джексон, вдруге прийшовши до "Лейкерс", спрямував амбіції Брайанта в правильне русло. Кобі зрозумів, що сам матч не виграє. Тепер він бере м'яч, віддає партнеру, отримує назад і кидає. Усі гравці залучені в комбінації і відчувають причетність до набраних очок.
Хто зараз найкращі баскетболісти?
- Кобі Брайант, По Газоль і Пол Пірс. Далі - Леброн Джеймс, Дуайт Ховард. Трохи здали позиції Ману Жінобілі та Тім Данкан.
На всіх домашніх матчах "Лейкерса" місце у першому ряду займає актор Джек Ніколсон. Він добре розуміється на баскетболі?
- Ну, не так, щоб дуже. Але на рівні вболівальника непогано.
Нині в НБА грають двоє українців - Олексій Печеров та Кирило Фесенко. За яких умов вони зможуть закріпитися в американському баскетболі?
- Їм треба урізноманітнити технічний арсенал і покращити фізичні кондиції.
"Анікієнку треба їхати з України"
Cеред молодих українських баскетболістів Станіслав Медведенко виділяє центрового БК "Одеса" Костянтина Анікієнка. У листопаді йому виповниться 18 років.
- Анікієнко на зріст 216 сантиметрів, - зауважує дворазовий чемпіон НБА. - Це супердані для баскетболу, тільки від цього можна танцювати. Але якщо хоче чогось досягти в грі, йому треба їхати з України. У нас немає умов для розвитку таких талантів.
Запитуємо про спортсмена в куратора збірних України Геннадія Защука, 55 років.
- Хлопець талановитий, але крім зросту поки що нічого не має, - каже Геннадій Сергійович. - Йому ще треба "сидіти" на м'ячі, опановувати різні види кидків, ставити ноги для гри в захисті. Погано от що: через його батька національна збірна може втратити Костянтина (гравець схиляється до отримання російського паспорту. - "Країна"). Я батьку так і сказав: Костя може грати в Росії, Італії чи НБА, але збірна в нього одна - українська, бо він уже заграний за неї. А зараз не з'явився до табору юніорської збірної, яка проводила товариські матчі в Туреччині. Україна гратиме й без Анікієнка, а чи сформується Костя без національної команди - питання. Зараз він не виступає за клуб, бо там легіонери. Але що ми можемо зробити? Думка Медведенка про обов'язковий від'їзд? Ну, Стас - не цар, по-перше. По-друге, хіба сам Медведенко не в Україні розкрився?
За інформацією іспанської преси, Анікієнко уже підписав контракт із місцевим "Хувентудом".
3 
1
Коментарі