П'ятниця, 29 квітня, 10:25
П'ятеро рятувальників виносять із розбомбленої багатоповерхівки в Шевченківському районі Києва тіло 54-річної жінки, закрите чорним целофаном.
– Загинула моя колега Віра Гирич – журналістка "Радіо Свобода", – каже журналіст Олександр Демченко. – Пролежала під завалами всю ніч. Знайшли тільки зранку.
Віра Гирич на початку війни виїхала в місто Дрогобич на Львівщині. До столиці повернулася після звільнення Київщини від окупантів. Увечері 28 квітня росіяни обстріляли новобудову, в якій мешкала.
– Двома ракетами розтрощило три нижні поверхи будинку. Спалахнула пожежа, – каже мер Віталій Кличко, 50 років. – Він зовсім новий, малонаселений. Однак 10 людей таки постраждали. Відомо про одну смерть. Ще одне свідчення, що повертатись у столицю поки що зарано. Київ продовжує перебувати під прицілом ворога.
Обстріл пов'язують із приїздом в Україну генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерреша.
– Ракетні удари по центру столиці під час офіційного візиту генсекретаря ООН скидаються на листівку з Москви. Ще позавчора Ґутерреш сидів за довгим столом у Кремлі, а сьогодні за кілометр від нього лунають вибухи, – каже радник керівника Офісу президента 50-річний Михайло Подоляк
А в цей час:
– Звісно, що так! – у сльозах вигукує 22-річна Ніна Майстренко з Вінниці. Перед нею на коліні стоїть 25-річний Олександр, простягає обручку. Чоловік був на фронті від початку війни. Уперше повернувся додому.
– Відпустили на пару днів. Мені нічого не казав, – розповідає Ніна. – Близько тижня ми взагалі не спілкувалися. Писала повідомлення, дзвонила – марно. Боялася, що загинув або в полоні. Ні батькам, ні друзям нічого не повідомляли, тому мала надію, що просто без зв'язку.
Пара разом три роки. Одружитися планують після війни.
– Про весілля давно думав, не було слушного моменту для пропозиції. Хотів, щоб було романтично, – каже Олександр. – На війні зрозумів, що нема куди тягнути. Друга попросив завчасно купити каблучку. Весілля зробимо після перемоги. Хочу, щоб Ніна вдягла білу сукню.
– Господи, який сором. Очі б мої цього не бачили, – шепче 52-річна Ольга Мельникова, йдучи повз фонтан на площі Перемоги в окупованому Мелітополі. Днями місцеві комунальники почали перефарбовувати його із синьо-жовтого в зелений. Готуються до 9 травня.
– Спочатку намагалися здерти жовту фарбу, але не вийшло, – каже місцева жителька, 29-річна Анна Безуглова. – Почали зафарбовувати поверх. На синій колір, мабуть, фарби не вистачило.
У місті розвішують георгіївські стрічки, червоні прапори з радянськими символами та російські триколори.
– Окупанти не звертають уваги на брак продуктів у магазинах та на ринках.
Їх непокоїть лише підготовка до 9 травня, – каже міський голова Іван Федоров, 33 роки. – Хочуть провести в Мелітополі свято з провокаціями, в яких потім звинуватять українську владу.
Потрібен контрнаступ
Ми не можемо нині допомогти захисникам Маріуполя, на жаль. Від заводу "Азовсталь" до нашої найближчої позиції –120 кілометрів. По тилах російської армії під вогнем та авіацією противника ми туди не зможемо дійти. Наша артилерія, що дістає на максимальну дальність, – це реактивна система "Смерч". І це 70 кілометрів. Не можемо використовувати ракети "Точка У", бо немає такого зосередження російських військ. Просто руйнуватимемо місто далі. Потрібно тисячі ракет, щоб покласти там усіх росіян.
На Донбасі сьогодні вирішується доля України. Якщо не витримаємо в оборонній операції, станемо колонією Росії. Якщо витримаємо, можемо розмірковувати про організацію контрнаступальних дій. Це може бути шансом деблокади Маріуполя. Але треба, щоб місто трималося. Хоча б до 9 травня.
Олег ЖДАНОВ, військовий експерт
Головна функція мосту – дерусифікація Криму
Кримський міст може виконати корисну функцію. Бо ним можна не тільки їхати на півострів, але і їхати з півострова.
Український національний інтерес – дати можливість виїхати максимальній кількості росіян і ватного насєлєнія. Коли почнуться бої за звільнення Криму, ця орда рине тікати на Росію. І слава Богу, бо це означає, що не отримають потім українських паспортів, права голосу, права на власність в Україні, нам не доведеться платити з бюджету за утримання в тюрмах колаборантів найнижчої ланки – типу директорів шкіл, жеків тощо.
Правова держава не зможе й не буде займатися виселеннями чи масовими депортаціями. Тому нам на руку дати можливість цивільним утекти, адже кораблями вони багато людей не вивезуть.
Я мрію побачити безкінечну колону машин і пішоходів, що буде перти Кримським мостом у Росію. А вже після них можна й підривати.
Андрій ЛЮБКА, поет
Чиї цінності нам близькі?
Реформа декомунізації та історичної пам'яті була й залишається однією з найважливіших, якщо ми говоримо про подолання імперського минулого та знищення метастазів "русского мира". Для чого нам вулиці Толстого, Булгакова, Пушкіна, якщо в Києві немає вулиць Дікенса, Умберто Еко, Джона Лока? У Житомирі є пам'ятники російському Пушкіну, натомість нема жодного пам'ятника Лесі Українці, яка народилася в сусідньому Новограді-Волинському. Це шах і мат українській культурній політиці, бо на невербальному рівні продовжує показувати домінанту російської культури.
З якою цивілізацією ми себе асоціюємо? Чиї цінності нам близькі? Хто нам приніс більше добра, а хто лише смерть, мародерство, вбивство? Саме з тією цивілізацією повинні бути пов'язані пам'ятники в нашій європейській столиці. А "русский мир" має йти за рускім кораблем.
Віктор ТАРАН, політолог
Син із 2014 року захищає Україну. На фронті й тепер. Під формою носить вишиванку прапрадіда, якій понад сто років. Каже, то його оберіг. Колись діда за цю вишиванку посадили за ґрати. Катували, але він не скорився. Ця сорочка тепер – священний скарб.
Ірина САДИСВІТ
Хотів піти в тероборону. Записали в резерв, але так і не викликали. Вирішив, якщо не воюватиму, то працюватиму на Збройні сили. Маю власну пекарню. Зароблені на випічці гроші передаю військовим.
Олег ТАРАСЕНКО
Росіяни вдерлися в наш будинок. Забрали їжу та коштовності. Один підійшов і в мене перед обличчям потрусив золотим ланцюжком зі словами: "Привыкли, хохлы, хорошо жить? Отвыкаем". Відповіла, щоб удавився награбованим. Хотів мене вдарити, але потім розвернувся й застрелив собаку.
Алла МАРЧИК
Поклали в лікарню, потребую операції. Подзвонила сину, щоб побув зі мною. Відмовив. Місяць не виходить з орендованої квартири, щоб не забрали в армію. Не хоче все змарнувати через мене. Соромно за нього.
Тамара ЛИМАР
"Україна захищатиме себе в будь-який спосіб. Зокрема ударами по складах і базах убивць. Світ це право визнає", –
Михайло ПОДОЛЯК, радник голови Офісу президента
"Росія заплатить дуже високу ціну за агресію проти України. Саме кошти її влади та олігархів стануть одним з основних джерел наповнення Фонду відновлення нашої країни", –
Денис ШМИГАЛЬ, прем'єр-міністр України
3 відсотки українців не планують повертатися додому після закінчення війни, за даними соціологічної групи "Рейтинг". 43% опитаних сподіваються, що зможуть повернутися
2 лікарні залишилися в Луганській області, заявила уповноважена ВРУ з прав людини Людмила Денісова. Загалом в Україні зруйновано 39 закладів охорони здоров'я, каже міністр Віктор Ляшко. Ще 369 пошкоджено
Із 1 травня переселенцям із восьми областей виплачуватимуть від 2 тис. грн допомоги. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України заявило, що перелік регулярно оновлюватимуть.
Росіяни вкрали понад 2 тис. експонатів із музеїв Маріуполя. У міськраді підтвердили, що окупанти вивезли оригінальні роботи Архипа Куїнджі та Івана Айвазовського, стародавні ікони, рукописний сувій тори і виготовлене венеційською типографією для маріупольських греків Євангеліє 1811 року.
Родичі зниклих безвісти можуть отримати пенсію у зв'язку з втратою годувальника, повідомляє пресслужба Мінсоцполітики. З початку великої війни Росії з Україною майже 5 тис. людей вважаються зниклими безвісти. Поліції вдалося розшукати 2870 осіб.
61 т пшениці викрали росіяни в Запорізькій області. Готуються вивозити зерно в Росію з Херсонщини.
Жили під окупацією в Чернігові. Запаси їжі в нас закінчилися. Голодували. Ніколи не любила вирощувати овочі, запасатися консервацією. Тоді про це пошкодувала. Нині живу в мами в селі. Намагаюся засадити городи по-максимуму. Готова закручувати в банки все, що можна.
Анна ЛІНЧЕНКО, 34 роки, підприємиця, Чернігів
Захоплювався малюванням, але свої роботи не подобалися. Закинув цю справу. Під час війни почав знову малювати і продавати картини за кордон. Більшу частину грошей віддаю на армію.
Олекcій СИНИЦЯ, 28 років, художник, Львів
Їхав із Києва. Дорогою запаморочилося в голові. Зупинився, щоб подихати повітрям, а заодно випустити пса в туалет. Коли підійшов до узбіччя, собака почав гавкати, тягнути за штанину. Раніше так не поводився, тому я не міг второпати, в чому річ. Потім побачив, що стою за кілька сантиметрів від міни. Пес врятував мені життя.
Михайло СУПРУН, 40 років, далекобійник, Київ
Хотів марку з російським кораблем, але не встиг придбати. Пробував перекупити в друга. Він не погодився. Тоді знайшов крутішу альтернативу. Замовив собі картину за номерами з точно таким зображенням.
Андрій ГОРОДЕНКО, 26 років, масажист, Київ
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".
13 
1
Коментарі