Місцеві блогери не переймаються політикою. Пишуть про своє життя. Поки воно влаштовує, їм байдуже, хто при владі
Китайська влада стежить за інтернет-користувачами з 2000 року. Відтоді на головному сервері працює автоматична система, яка блокує веб-сторінки з недозволеним змістом. Юзери назвали програму "Великою китайською міжмережевою стіною" - Great Firewall of China.
2006-го уряд домовився з міжнародною компанією Google про цензуру китайського серверу Google.cn. Цього року Google відмовилася від своїх зобов'язань через хакерські атаки. Представники компанії думають, що вони сплановані урядом країни. У відповідь той заблокував більшість сервісів Google. Коментарі користувачів із цього приводу одразу видаляли із сайтів.
В автономному Гонконгу працює інший сервер. Google.com.hk не цензурують, там досі доступні всі послуги Google та соціальні мережі Facebook і Twitter.
ЦИТАТА
"Уряд спеціально дозволяє китайцям дивитися порнографію, щоб вони менше говорили на форумах про політику"
аналітик медіапростору з Пекіна Чжао Цзин про те, що англомовні порносайти YouPorn та китайський PornHubXingba відкрили для доступу
Канг ТОНГ, 25, Шанхай:
- Більшість китайців користуються вітчизняною пошуковою системою Baidu. Вона подібна до Google, але має кілька бонусів. Зокрема юзери можуть безкоштовно качати музику. Проте шукати інформацію англійською у Google набагато простіше. Але до всіх сервісів Google маю доступ тільки під'єднавшись до проксі-сервера. Тобто підключаюся до зовнішніх серверів, наприклад у Гонконгу. Google тут відкритий для загалу. Про такий метод "обходити" заборонене в інтернеті знають дуже мало китайських користувачів. Але проксі-сервер часто використовують китайці іноземного походження й туристи. Саме за ними і стежать спеціальні служби. У країні не менш, як 100 тисяч інтернет полісменів.
Більшість усвідомлює, що їхню свободу обмежують, але згодні поступитися нею заради стабільності й добробуту. Люди радше підсміюватимуться над корумпованістю влади, аніж обговорюватимуть те, яка вона недемократична. Для них важливіші сума податків та соціальні пільги. Свободою слова вони не надто переймаються.
Ліса МЕЛАНІ, 20, Пекін:
- Я з Індонезії, а в Пекіні навчаюся. Вивчаю китайську мову, тому віддаю перевагу місцевій системі Baidu. Google тут не може надати мені потрібних послуг. YouTube і Facebook взагалі заблоковані. В інтернет заходжу для того, щоб листуватися з друзями та писати до свого блогу. Місцеві блогери не переймаються політикою. Пишуть про своє життя. Доки воно влаштовує, їм байдуже, хто при владі.
Йонгнінг ЛІАН, 24. Пекін:
- У нас немає доступу до FaceBook і Twitter. З усіх сервісів Google можна користуватися поштою Gmail, чатом Gtalk і програмою Google Docs. Люблю Googlе, але шукати інформацію у Baidu набагато легше. Всього переліку табуйованих слів ніхто не знає. Якщо забиваєш заборонену фразу в пошуківку, сторінка не відображається, натомість видає червоні хрестики. Можливо, цензурувати інтернет - не найкращий спосіб забезпечувати порядок у країні, але розбирати причини такого рішення немає сенсу. "Брудна білизна" є в кожного уряду. Навіщо в ній порпатися? Порнографія загалом незаконна в Китаї, але в інтернеті її вистачає.
Пітер ФОСТЕР, кореспондент Daily Telegraph, Пекін:
- У Пекіні заходжу на британську версію сайта Google.co.uk, до Facebook маю доступ через проксі-сервер. Google можна використовувати, якщо знати, як заходити на нього з інших серверів. При цьому він усе одно глючить. Уряд не може визначитися, що з ним робити. З одного боку, не хоче розривати угоду з одним із найбільших технічних брендів, з іншого - заохочує китайців користуватися місцевим сервісом Baidu. Свою пошуківку владі контролювати значно легше.
Багато китайців знають, що новини для них цензурують. Це переважно середній клас у містах. Вони загалом погоджуються, що в окремих випадках відбирати інформацію потрібно. Хоча б для того, аби забезпечити суспільний спокій. Однак часто не усвідомлюють, скільки від них приховують правди. Замовчують не лише суспільні біди, а й невдалу соціальну політику уряду. Китайські медії дуже "патріотичні" й ніколи не критикують місцевий уряд чи будь-які недоліки в країні.
Ув'язнено 50 "кібердесидентів"
60% китайців послуговуються пошуківкою Baidu, 21% надає перевагу Google, 19% обирає Sina. На липень у Китаї налічують 420 млн інтернет-користувачів, пише газета China Daily.
У Китаї ув'язнили 50 "кібердесидентів", за даними організації Reporters without borders.
Блогера Тана Цзорена арештували позаторік у березні. Він закликав колег приїхати до Сіхуаню, щоб засвідчити жалюгідне становище місцевих мешканців після землетрусу. Судове засідання тривало 12 хв. Тана засудили до п'яти років в'язниці.
Ші Тао у квітні 2005-го посадили за ґрати на 10 років. Працював журналістом щоденного бізнес-видання Dangdai Shang Bao. У день річниці розправи над повстанцями на площі Тяньанмень 1989 року написав листа іноземному другові з описом тих подій. Ші звинуватили у надсиланні таємної інформації державного значення за кордон.
Сан Фуцюань із провінції Ляонін 21 місяць ходив на виправні роботи, бо виклав на сайт інформацію про повстання на Тяньанмень. Його звинуватили в налаштовуванні юзерів проти влади.
Земляка Сана Чжан Хуайяна засудили до 18 місяців виправних робіт. Він запитав у інтернеті, чи прийде хтось на площу Тяньанмень вшанувати загиблих. Його визнали винним у підбурюванні народу та порушенні національної безпеки.
Ґуалтсін та Нюїма Ванду ув'язнили на три роки за публікацію фото Далай Лами он-лайн.
Дхондуп Ванчен посадили у тюрму на шість років. Він виклав у інтернет інтерв'ю з жителями Тибету.
Заборонені поняття:
1. Демократія і права людини. Слова заблоковані в Google, але дозволені в Baidu.
2. Деспотизм
3. Фашизм
4. Китайсько-російський кордон
5. 4 червня. День різанини на площі Тяньаньмень. Демонстрації тривали з 15 квітня до 4 червня 1989-го. Головними учасниками були студенти. Вони виступали за викорінення корупції і закликали до демократії. Учасників розігнали танками. Китайський уряд повідомляє, що загинуло 242 людини, Управління національної безпеки США - про 500 загиблих.
6. Вигнання (і всі словосполучення з цим словом) - наприклад, "Тибетський уряд у вигнанні".
7. Незалежність Тибету
8. Хай Лін. Одна з лідерів студентської групи, яка протестувала на площі Тяньаньмень 1989 року. Двічі номінована на Нобелівську премію миру.
9. Плейбой
Найпопулярніші сайти й мережі
Renren Network
Найпопулярніша соціальна мережа серед студентів та школярів. Її інтерфейс нагадує Facebook, але чат у системі має більше функцій. Понад 40 млн юзерів зареєстровані під справжніми іменами. У Renren вікових обмежень немає. Facebook можуть користовуватися 13-річні.
Tudou
Сайт із відеороликами. Щоденно китайці викладають їх на 15 млрд хвилин.
Tieba
2 
1
Коментарі