середа, 02 травня 2018 18:51

Українське військо є 29-м за силою у світі

Субота, 21 квітня, 15:05

Синьо-жовте покривало знімають військові 93-ї окремої механізованої бригади з пам'ятника загиблому бійцю АТО Мирославу Мислі, 24 роки. Присутні аплодують.

Бронзовий монумент воїну заввишки понад 1,6 метра відкрили в Києві, на вул. Смоленській, 17. Це перший пам'ятник одному загиблому герою російсько-української війни. Раніше подібні відкривали, наприклад, на честь усіх полеглих. Кошти виділили зі столичного бюджету, надали меценати й побратими. Автор пам'ятника – скульптор Богдан Козаченко.

На церемонію приходять понад 400 людей. Частина – побратими і друзі покійного. Присутні київський міський голова Віталій Кличко, лідери партій "Свобода" і "Правий сектор" – Олег Тягнибок та Андрій Тарасенко.

– На Мирослава за життя орієнтувалися всі. Його можна порівняти зі Степаном Бандерою чи Романом Шухевичем, – говорить 35-річний Андрій Тарасенко.

Мирослав Мисла народився в селі Приборжавське Іршавського району на Закарпатті. На фронті був із перших днів війни. Командував взводом окремої зведеної штурмової роти "Карпатська Січ" 93-ї бригади. Загинув у Луганській області 2 жовтня позаторік під час сутички з бойовиками

Автор: Сергій Старостенко
  Дівчинка сидить на магнолії в ботанічному саду Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У вихідні ­21–22 квітня сотні людей приходили сюди, аби сфотографуватися на тлі розквітлих дерев
Дівчинка сидить на магнолії в ботанічному саду Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У вихідні ­21–22 квітня сотні людей приходили сюди, аби сфотографуватися на тлі розквітлих дерев

А в цей час:

Сумчанка 24-річна Ірина Завадська замикається у ванній кімнаті двокімнатної квартири в ­Києві. ­Набирає мобільний свого хлопця Олега, 29 років. ­Просить терміново приїхати.

Ірина винаймає житло у столиці з подругою Мариною, 26 років. Вона прийшла додому п'яною з двома знайомими. Один із чоловіків почав чіплятися до Ірини. Намагався зірвати одяг. Дівчина дала йому ляпаса, забігла у ванну. Нетверезий чоловік пробує вибити двері ногою. Матюкається. Йде на кухню до компанії, п'ють далі.

За півгодини у двері дзвонять. Ірина вибігає з ванної, швидко відчиняє. Заходить її хлопець із двома ­друзями. Йдуть розбиратися. П'яну компанію виштовхують із квартири, навздогін кидають взуття.

– Ми з Мариною приїжджі. В Києві працюємо. Подруга любить допізна затримуватися на пиво з друзями чи колегами. Але за півтора року жодного разу нікого не приводила в квартиру, – говорить Ірина. – Сьогоднішній інцидент – шок.

Марина повертається пізно ввечері. Майже одразу засинає. Вранці вибачається за поведінку друзів.

– Тобі повезло, що спішу! Прибив би гада! – кричить харків'янин Валентин Омельченко, 41 рік, на чоловіка років 30.

Той сидить на асфальті, витирає кров з обличчя. Валентин ударив його і викинув з маршрутки біля залізничного вокзалу, бо той відмовився поступитися місцем вагітній жінці.

– Що місце не уступив – півбіди. Я зірвався, коли він вагітну відштовхнув із криком: "На фіг іди й не стій біля мене. Не треба давити на жалість – не встану". Схопив покидька за шкірку і зразу по морді, – говорить Валентин. – З нього весь гонор миттю спав. Питає ледь не плачучи: "За що?" А щоб ще більше провчити, на першій же зупинці копняком під зад вигнав його з маршрутки.

Полтавка 32-річна Вікторія Панченко перевіряє кишені в куртці чоловіка Вадима, 33 роки. Знаходить 4 тис. грн. Кидає їх в обличчя чоловікові, коли той виходить із душу.

– Тобі ставки дорожчі за мене?! І живи з ними, – плаче. – Щоб за годину тебе тут не було.

Вадим сміється. Збирає гроші і йде з квартири.

– Він – ігроман. Постійно якісь ставки грошові робить на спорт. І весь час програє. Але не припиняє ставити. Раз усю місячну зарплату спустив, – говорить Вікторія. – Сьогодні дійшли до останньої краплі. Прибирала в домі. Відкрила коробку із золотими прикрасами. А там нічого немає. Хоча пару днів тому все лежало на місці. Упевнена: відніс у ломбард. Дурна, що гроші в нього кинула. Треба було собі забрати. Хоч якась компенсація була б.

Вадим не приходить ночувати. Наступного ранку присилає повідомлення, що хоче розлучитися.

В Україні всі виживають проти всіх

Виживання в нашому суспільстві – світоглядна конструкція всіх, з олігархами включно. Людина з мінімальною заробітною платою чи пенсіонер виживає на межі першого рівня піраміди Маслоу: що поїсти, вдягнути, де взяти кошти для дітей. Бізнес – на межі другого рівня: як усе не втратити, тільки щоб не посадили, не вбили тощо.

Зрештою, виживає і Петро Порошенко. Сьогодні йому нагально треба вирішити питання другого строку президентства або свого майбутнього. Виживає Юлія Тимошенко, для якої це, мабуть, останній шанс виграти вибори.

Виживання всіх проти всіх має своїм наслідком суспільну кризу. Коли більшість думає за себе, суспільство не може продемонструвати колективну дію. А наші проблеми потребують саме потужної загальної мобілізації. Військовий конфлікт, загрози дефолту і втрати підтримки Заходу – все це потребує організованої відповіді. Її не здатні дати егоїстичні, зациклені на власному виживанні люди.

Віктор АНДРУСІВ, виконавчий директор

Українського інституту майбутнього

Розкол між Вселенським патріархатом і Московською церквою стане реальністю

Якщо православній церкві в Україні таки нададуть автокефалію, це матиме стратегічні наслідки для регіону. По-перше, лінія між західним і російським світами, яку часто ототожнюють із релігійним поділом, пересунеться далі на схід.

По-друге, розкол між Вселенським патріархатом і Московською РПЦ стане реальністю. Більшість православних церков – із країн, які вже давно і в НАТО, і в Євросоюзі, – остаточно переорієнтуються на Константинополь. РПЦ у Східній Європі вперше стикнеться з ситуацією, коли "православ'я" означатиме "не за Росію".

Сергій ТАРАН, політолог

  У Нафтогазі заявили про готовність до зустрічі в Міжнародному арбітражному суді Стокгольма з представниками Газпрому. Росіяни подали позов про розірвання газових контрактів з Україною. ”Цікаво, залежність від незалежності – це хвороба спадкова чи заразна?” – запитує художник Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ
У Нафтогазі заявили про готовність до зустрічі в Міжнародному арбітражному суді Стокгольма з представниками Газпрому. Росіяни подали позов про розірвання газових контрактів з Україною. ”Цікаво, залежність від незалежності – це хвороба спадкова чи заразна?” – запитує художник Володимир КАЗАНЕВСЬКИЙ

300 мільярдів гривень витратять на ремонт і будівництво доріг в Україні в найближчі п'ять років

886 людей затримали українські прикордонники торік за спробу нелегально виїхати з країни в одну із сусідніх держав Євросоюзу. Позаторік таких упіймали 1014, 2015-го – 1807

1309 українців заробили понад 1 млн грн з початку 2018 року

Українське військо є 29-м за силою у світі, за версією міжнародного військового аналітичного видання Global Firepower. Наймогутніша армія – у США. Росія і Китай – на другому й третьому місцях.

До 70 років тюрми засудив Апеляційний суд Греції українського моряка Анатолія Черкаського. Він працював помічником капітана на кораблі, який перевозив біженців із Сирії. За це 2015-го отримав 204 роки в'язниці.

У Кропивницькому водій маршрутки №134 викинув у вікно посвідчення матері загиблого воїна АТО Ігіта Гаспаряна. Побратими покійного зловили шофера й відвезли на могилу бійця. Змусили просити пробачення. Ігіт Гаспарян загинув у лютому 2015-го біля окупованої Горлівки на Донеччині під час бою з диверсійною групою терористів.

День прикордонника відзначатимуть 6 травня. Святкування 28 травня уряд скасував, бо цього дня 1918 року було створено російську прикордонну охорону.

Подруга була заміжня за гривневим мільйонером. Володів мережею станцій технічного обслуговування автомобілів, мав точки на міському ринку, кафе. 2013 року помер від серцевого нападу. За місяць після похорону до знайомої прийшла жінка з великим животом. Сказала, що була коханкою покійного й завагітніла від нього. Вимагала 200 тисяч гривень на утримання дитини. Подруга вказала їй на двері. Дівчина заматюкалася. З-під светра витягла накладку на живіт і кинула в обличчя.

Віталіна ДУМАНСЬКА

Друг працював оперативником у поліції. Відпочивали з ним у нічному клубі. Навпроти сиділи з десяток іноземних студентів з арабських країн. Почали залицятися до трьох дівчат за крайнім столиком. Ті відмовили. Іноземці забрали в них мобільні. Віддамо, якщо поїдете з нами, заявив один. Ми заступилися. Ламаною російською в наш бік посипалися погрози. Товариш набрав колег. Під'їхали двоє оперів і патрульні. Іноземців поклали обличчями вниз. Обшукали. Знайшли телефони дівчат і повернули. Студентам порадили "зникнути з очей".

Ярослав МИХАЙЛІЧЕНКО

Із двоюрідним братом дивилися чвертьфінал футбольної Ліги чемпіонів між англійськими клубами "Манчестер Сіті" і "Ліверпуль". Родич – фанат манчестерської команди. Запевняв, що його улюбленці відіграють поразку в першому матчі – 0:3. Коли "Ліверпуль" забив другий м'яч, я вирішив пожартувати і начебто зрадів. Далі нічого не пам'ятаю. Отямився від того, що брат лив мені на обличчя холодне пиво. Весь блідий, руки трусяться. Просив пробачення. Виявилося, вдарив мене по голові табуреткою, коли я радів голу ліверпульців.

Віктор ТИХОМИРОВ

"Таке враження, що частина партій навіть не намагається тут, на Харківщині, щось робити. Можна подумати, що хтось просто поділив сфери впливу. Мовляв, на Заході України ви беріть своє, на Сході ми візьмемо своє, нам важливо не втратити свій шматок пирога. Тобто про чесні вибори, нормальну постійну роботу з виборцями, зміну політичного обличчя не йдеться. Йдеться про дерибан, про політику як бізнес, коли кожен має свій сегмент ринку і ставиться до нас усіх – до 40 мільйонів громадян – як до споживачів, яким потрібно втюхати свій товар", – Сергій ЖАДАН, письменник

 

Сестра з чоловіком живуть в анексованому Криму. Бояться автомобілем їздити в Україну. Переконані, що на першому ж українському пункті пропуску машину заберуть на потреби АТО.

Анастасія, 32 роки, Полтава

25-річна знайома розписалася зі старшим на 41 рік чоловіком. Ми думали – через гроші. Але виявилося, дядько нічого не має, крім однокімнатної квартири без ремонту. Наважилася запитати подругу напряму: "Чому вийшла за такого?" Через божественний секс, відказала.

Валентина, 26 років

Сусід працює в прокуратурі. Постійно скаржиться на важкі умови роботи. Три місяці тому купив корейського позашляховика. Каже, у кредит: "Прийдеться п'ять років погашати". А на Великдень пригнав зі столиці нове японське авто. Мовчить і ображається, коли питаю, де взяв.

Сергій ЖИТАРЮК, 36 років, Черкаси

Подруга пропрацювала зиму в юридичній фірмі. Мала 30 тисяч гривень зарплати. Коли настало тепло і вдягла блузу з коротким рукавом – шеф її звільнив. Дратує твоє татуювання лисиці на руці, пояснив.

Олексій, 25 років, Київ

Минулого місяця здав аналіз крові. Медики сказали, що в мене вірус імунодефіциту. Хотів покінчити життя самогубством – узяв рушницю і поїхав на дачу. Ввечері з лікарні передзвонили. Мовляв, переплутали з іншим пацієнтом.

Олексій, 41 рік, Одеса

Сестра по 14 годин працювала на птахофабриці у Польщі. Не звільнилася, навіть коли дізналася, що вагітна. Маю заробити гроші, сказала. Викидень стався прямо на роботі. Працедавець розірвав контракт і не виплатив усю зарплату.

Тетяна, 37 років, Ужгород

Зараз ви читаєте новину «Українське військо є 29-м за силою у світі». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути