-Моя мама заохочувала мене до читання дуже тонко. Розказувала якійсь епізод із книжки в подробицях, щоб зацікавити мене. Особливо запам'ятався епізод з П'єром Безуховим. Мама так його подала, що мені одразу захотілось прочитати, а що ж там далі відбувалось. По великому рахунку, я "Війну і мир" прочитав через призму особистості П'єра Безухова. Але зараз зовсім інший час. І не потрібно робити трагедію з того, що діти не читають книжок, - про це Gazeta.ua повідомив письменник Михайло Бриних.
Він вважає, що змушувати читати не варто.
"Зазвичай бажання не читати наступає у підлітковому віці. А підлітки виростають не в сім'ї, а в своїх субкультурах. І тут батьки не мають ніякого впливу. Щоб зрозуміти дітей, потрібно придивлятися до їх світу, до їх інтересів. Можливо, потрібно просто перечекати цей період", - зазначив Бриних.
"Ще років 10 назад не було соцмереж, а зараз — це важлива частина життя. Відбуваються величезні тектонічні зміни. І неможливо прогнозувати, скільки років треба, щоб ми осягнули це. Ще Бердяєв казав: люди не встигатимуть за технічним прогресом, дедалі збільшуватимиться розрив між реальністю і розумінням реальності. Ця реальність прогнозує сама себе", - зауважив він.
Нечитання книг письменник називає одним з побічних ефектів або побічних жертв цивілізаційних змін.
"Культура і духовний розвиток можуть існувати і без літератури взагалі. Кажуть, класики закладали в свої книги глибокі смисли, і що? Хто може визначити, чи закладаються ідеї, рішення в комп'ютерні ігри? Цілком можливо, що діти якраз знаходять, сприймають в них те, що ми пізнавали з книжок. Днями говорили зі знайомим: коли читали Жюль Верна, помічали, як там детально все описано! Та ні, там мало що описано. То все уява малювала! Підводний човен, наприклад, я бачив до останнього гвинтика. Цілий космос відкривався за цим. Хоча в текстові цього немає. Можливо, теперішні комп'ютерні ігри теж розвивають уяву. Я не кажу, що це замінник читання. Я кажу про те, що не треба так догматично ставитись до читання книжки, як до чогось обов'язкового", - наголосив Бриних.
Сам письменник почав систематично читати в старших класах. Після перегляду фільму "Судьба барабанщика" захотів стати баяністом.
"Батьки купили мені баян і записали в музичну школу. Потім подивився "Діти капітана Гранта", побачив, як гарно Жюль Верн шкрябає пером свої твори. І захотів стати письменником. "Мені потрібна друкарська машинка" - сказав батькам. Купили. Тоді й став читати книжки, щоб мати літературний досвід. Не факт, що це мало справдитись, але у мене чомусь склалось. Це речі випадкові. Який може бути у підлітковому віці свідомий вибір?", - припустив він.
2 
1
Коментарі