Богдан Литовчук, 27 років, працює шеф-кухарем у Івано-франківському ресторані "Брістоль". Каже, для професійної кар"єри вже застарий. Починати слід принаймні в 21 рік.
Батько хлопця все життя пропрацював кухарем. Кажуть, був непоганим фахівцем. Але одного разу впоратися із замовленням не встигав. Хтось із працівників чи то захворів, чи просто не вийшов на роботу. Ось тут уперше свій природній хист і проявив 15-річний Богдан.
— Я допомагав татові на кухні. А тут запарка, термінове спецзамовлення. Він каже: роби, зможеш. Пам"ятаю, приготував "Жульєн із грибами". Замовникам сподобалося. Батькові аплодисменти. А він мене потім скромно похвалив, — розповідає невисокий чорнявий хлопець з очима-маслинами.
Коли прийшов на роботу шеф-кухарем, йому сказали: придумай щось таке, чого нема в інших. Він тиждень думав — нічого в голову не лізло. Вже й дружина почала ревнувати, мовляв, чоловіче, ти постійно десь далеко. І тут Богданові наснилося сирне тістечко. Кругленьке, з сирно-вершковою масою, полите гарячим шоколадом і янтарною карамеллю! У ресторані майже місяць найчастіше замовляли цю новинку. Тепер щотижня Литовчук пропонує клієнтам страви від шеф-кухаря.
— Винайти велосипед у кулінарії неможливо. Але надати страві особливий смак — це справа гарного кухаря, — переконаний Богдан. Утім, удома віддає перевагу звичайним вареникам та смаженій по-селянськи картоплі, які готує дружина.
У "Брістолі" як для Івано-Франківська ціни високі: найдешевша "одиниця" — чай — коштує шість гривень, полуниця під соусом — 25–30 грн. Проте бажаючих поласувати Богдановими стравами завжди достатньо.
— Полуниць маю вдосталь на городі. Але такої смачної, як готує Литовчук, ще не куштував за п"ять десятків років, — облизує ложку від соусу відвідувач ресторану 55-річний Богдан Хороб.
Крем до полуниці "Медовий Сабайон"
біле вино — 10 г, лікер "Бейліс" — 10 г, мед — 10 г, вершки — 10 г, 1 жовток
Усе збити на водяній бані до загуснення.
1 
1
Коментарі