У Європі до Різдва традиційно дарують один одному будиночки з печива. Вони символізують родинний затишок і добробут.
— Діти від нього просто у захваті. Бо спочатку можна погратися, а потім з'їсти. Печиво затвердіває, тому його треба розмочувати у чаї чи молоці, — говорить 22-річна Дарія Вассарова, старший кондитер київського готелю "Радіссон Блу". Тут випікають їстівні хатки по 300 і 500 г. Купують їх на сувеніри.
Для виготовлення 30 будиночків потрібно 3 кг меду, по кілограму цукрового сиропу і цукру. Дарія змішує усі інгредієнти і ставить на водяну баню. Каже, гріти потрібно довго, доки уся маса не розтане. Додає до суміші борошно, какао і корицю. Замішує тісто, розкатує не товстіше 1 см. Деталі хатинки вирізає за допомогою картонного лекала. Виходить прямокутна підставка, стіни, дах, димар. Усього 13 елементів. Кладе заготовки на деку, яке застеляє папером для випікання.
— Лекала зробили з картону. Вирізали, склеїли, підігнали розмір. У кожній хатці двері робимо відчиненими. Треба слідкувати, щоб не згорів димар. Він печеться хвилин зо 5. Усі інші деталі — до 15 хвилин.
Випечені елементи з'єднує за допомогою крему зі збитих вершків та цукру. Його набирає у кондитерський шприц з поліетилену.
— Сама солодощів не люблю. Усі дивуються, що струнка, хоча і працюю кондитером уже декілька років.
Готовий будиночок Дарія прикрашає цукатами, желейними цукерками. Дим робить із солодкої вати.
— Хатку можна їсти протягом місяця. За смаком схожа на медовий пряник.
У ресторанній залі готелю виставлений великий будинок заввишки 1 м. У вікна вставлений кольоровий папір. З середини хатка підсвічується. Деталі випікали три дні, збирали день.
— Часом його доводиться ремонтувати. Найчастіше діти відламують якісь деталі. Дорослі теж прикладаються, але тільки українці. Іноземці випічки не чіпають, лише фотографуються.
Коментарі
1