45-річна киянка Тетяна Ковель зробила ремонт на кухні своєї двокімнатної квартири на Лісовому масиві. Постелила лінолеум, поклеїла шпалери, поставила витяжку. В кутку, де стоять стіл, плита та умивальник, вирішила покласти плитку. Ремонт на кухні доручила двом приватним майстрам — 28-річному Дмитрові та його напарнику.
— Вони рівняли й обклеювали стіни, вирівнювали підлогу, — розповідає Тетяна Вікторівна. — Хлопці порядні, працюють охайно. Зразу видно, що мають досвід.
Для кахельної стіни знадобилося 50 кг клею для плитки "Полімін". Дмитро разом із 19-річним Костянтином, сином Тетяни, привезли з "Нової лінії", що на вул. Братиславській, два мішки клею по 21 грн. За 8 кв. м великої плитки бежевого кольору в магазині "Агромат" на Святошино віддали 320 грн. Плитка київської фірми "Атем" коштує майже удвічі дешевше, ніж іспанська.
Заступник директора київської фірми "Євро-дом" Дмитро Маюн, 35 років, із недорогих плиток радить купувати білоруську. А з кахлів українського виробництва — харківські. На відміну від іспанських, вони не кришаться, тому побитих під час роботи практично не буває. А київську плитку Маюн вважає ламкою.
Вітчизняна плитка коштує майже вдвічі дешевше, ніж іспанська
На кухні Тетяни Ковель майстри здерли стару штукатурку й вирівняли стіни. Поставили металеві профілі та сітку. Залили їх розчином — ґрунтовкою. Стіна під кахлі має бути рівною. Інакше плитка підкреслюватиме недолік. Підготовчі роботи тривали 2 дні, бо суміш клали в кілька шарів. Якби довелося обкладати плиткою всі 14 м кухні, на вирівнювання стін знадобився б тиждень.
— Зараз кахель не кладуть на клей "Бустилат", як десять років тому, — розповідає майстер Дмитро. — Виробники навіть попереджають на упаковці: "Не класти на "Бустилат"!". Якісними клеями для плитки майстри вважають "Церезіт", "Міру" та "Артисан".
Перед тим як класти плитку на клей, рядок кахлів викладають перед стіною на підлозі — щоб подивитися, скільки шматочків поміститься на стіні і чи треба відрізати частинки від цілої плитки. Роблять це болгаркою. А для вирізання отворів під розетки беруть круглі насадки до перфоратора із твердосплавного металу. На кухні Тетяни Ковель Дмитро висвердлив п"ять розеток.
— Для рівної кладки, — веде далі чоловік, — плиточник робить розмітку. Кладе перший ряд. На стикові сусідніх кахлів встромляє пластикові хрестики. По них рівняє наступний ряд плитки. Тоді шви будуть гарними.
Плитку змазують клеєм і притискають до стіни. Деякі майстри пристукують по кахлях дерев"яним молоточком — аби краще взялося. Покладений кахель сохне добу. В цей час бажано нічого не довбати на сусідніх стінах, щоб плитка не відпала. Шви затирають білою замазкою чи герметиком.
Дмитро поклав плитку на кухні Тетяни Вікторівни за три дні. За квадратний метр попросив 40 грн. За кахельну стінку жінка заплатила йому 400 грн. Тетяна Вікторівна вважає, що це не дорого. Знайомі сказали, у столиці беруть 60–80 грн за "квадрат".
Найдешевшу німецьку насадку пропонують за 284 гривні
Обрізати плитку під розетку можна ручним різаком по плитці або дрилем із круглою насадкою. Найдешевша змінна насадка української фірми "Фаворит" у будівельному супермаркеті "Олді" на Подолі коштує 15 грн.
— Ця фірма робить такі ж насадки із захисною кришкою, яка притримує плитку, — каже 34-річний продавець-консультант "Олді" Геннадій Згурський. — Її ціна — 36 гривень.
Дешеві змінні насадки купують для дому. Якщо нею працювати щодня, різці швидко затупляться. Ремонтники вибирають німецький інструмент фірми "Бош".
— Деякі насадки можуть навіть дірки робити в арматурі, — розповідає 27-річний Максим Гончарук з компанії "МІН". Його фірма — офіційний представник в Україні німецької компанії "AEG". — Такі насадки підходять до перфораторів всіх виробників, які мають універсальний патрон SDS.
У фірмовому магазині на Глибочицькій найдешевша німецька насадка коштує 284 грн.
2 
1
Коментарі