"Я жила цивільним шлюбом три роки, - пише в редакцію 27-річна Наталя С. із Рівного. - Мій хлопець поїхав до Москви на заробітки. Ми зідзвонювалися, він обіцяв приїхати за мною. А сам одружився там. Хочу його забути, а не можу. Порадьте, що робити."
Нереально прочитати статтю в Інтернеті, зробути по пунктах те і те, і одразу забути, переконує психолог Наталя Толстая, 39 років.
"Розлучення — це маленька смерть. Американці придумали "синдром 17-го місяця". Суть його в тому, що раніше, ніж через 17 місяців починати забувати коханого немає сенсу. Якщо ви жили разом тривалий час, лягали в одне ліжко, слухали цокання наручного годинника і биття серця, у вас сильний емоційний зв'язок. Можна зробити стінгазету. Написати, який він козел, вирізати з фотографії його морду, домалювати роги й вуса. Або як у фільмі "Клуб колишніїх дружин", збільшити його фото в людський зріст і спалити. Ну, побила ти і спалила... По-перше, по енергетиці це не дуже правильно. По-друге, людині треба виплакатися. То зроби це, як робили наші прабабки — лягай на підлогу, качайся, плач, але так, щоб ніхто не бачив. Реви так, щоб були мокрі всі простирала і ковдри. А потім встала — і все, сліз нема.
Головне створити правильний настрій. Якщо ти будеш себе налаштовувати, що він — найкращий чоловік у світі, і я більше ніколи такого не знайду, так і станеться. Треба відпускати з вистиглим серцем. Шукати, за що людині подякувати. А він напевне щось дав: музику, поїздки, якусь сексуальну техніку, розум. Просто зараз не дає, і це образливо.
Як забути коханого? Якщо помер — до спеціаліста. Якщо винна сама — спробувати помиритися. Якщо винен він — спробувати пробачити. Позбавитися від горя, образи, невиправданих очікувань. Почни розуміти, щоб життя велике і довге. Відволікайся. Але якщо відволіктися на людині, будь-якій, навіть ідеальній, то вона буде, як тампон із перекисом, яким ми протираємо криваву рану. Слід розуміти, що на будь-якій справі, яку ви почали після розлучення, ви поставите хрест. Підете на футбол, почнете вишивати хрестиком — ви потім будете ненавидіти ту вишивку. З тої, другої, ідеальної людини ви будете знущатися, нею витирати свої сльози і кров. Тому, якщо ви розлучаєтеся з коханою людиною, попередьте про це людину, яка тільки-но прийшла. Якщо є чоловік і людина, яка вас кличе до себе, отой, другий, повинен розуміти, що ви все одно вириваєте з м'ясом колишнього чоловіка.
Змістіть прив'язки. Підіть на шопінг. Сядьте в авто, поїдьте по місту, не можеш водити — навчись. А танці! Скільки людей кажуть: "Я не вмію!" Та це жахливо, іди і вчись, навіть у 60! Фламенко, танго, брейк-данс! Нічого не може бути краще, ви відкриваєтеся внутрішньо, відволікаєтеся, нові люди, нове дихання. Натанцювалася так, що ухандокана прийшла додому, і нема часу на страждання.
Куди ще? Смачна їжа. Але тільки не жор, а смачно, естетично, може, навіть дорожче, ніж раніше.
Або ремонт затійте. Особливо, якщо кожен вимикач і книжка на полиці нагадують про колишнього. Здирайте шпалери, сваріться з майстрами, зробіть собі трагедію в іншому місці і так відволічіться. Поміняйте хоч щось — перешийте гудзики на пальто, зробіть татуаж за вухом. Тільки не говоріть про коханого погано. Якщо ви любили одне одного, значить, там багато хорошого. І от із цього хорошого і треба будувати програму з розлюблювання.
2 
1
Коментарі
4