Під час відпочинку на столичному Гідропарку 20 пар чоловіків і жінок пенсійного віку вальсують на загородженому майданчику неподалік від пляжу.
64-річні Антоніна Іванівна і Максим Миколайович під час танцю обіймаються. Коли музика стихає, йдуть до лавочки за руки. Жінка овдовіла сім років тому. Чоловік поховав дружину позаторік.
"Ми познайомились тут у травні, - каже Максим Миколайович. - Антоніна прийшла на танці з подругою. Підійшов її запросити, а вона каже: "Не буду танцювати, бо у мене ноги болять". Я не довго думаючи пропоную: "Тоді я вас на руках на танцполе винесу". Вона засміялась. Ще зо дві хвилини віджартовувалась, але таки на два танці погодилась".
Жінка заперечно хитає головою.
"Максиме Миколайовичу, ти все плутаєш. Ми станцювали тоді аж три танці. Ти так стоптав мені ноги, що я тиждень з квартири не виходила", - жартома розповідає жінка.
"Добре, що зараз є телефони мобільні. Я її номер записав і того ж вечора почав надоїдати дзвінками. Повідомлення надсилати не вмію, а поговорити з такою жінкою завжди охота, бо є про що. Після того почали на побачення ходити. Я брав свого друга з двору, а Ніна - подругу. Тепер бачимось мало не щодня. От у минулу суботу просив її вийти у двір, а вона внукам вареники ліпила. То я півтори години під під'їздом почекав, але таки дочекався".
Максим Миколайович хоче, аби Антоніна Іванівна стала його дружиною.
"Вона не хоче йти за мене, бо боїться, що люди скажуть. То перед сусідами їй незручно, то за дітей переживає. А що за них переживати. У них самих скоро внуки будуть. Думаю, восени вона переїде до мене. Треба жити разом. Як то кохання, то серцю не прикажеш. Не можу я більше без неї жити".
Організатори танців для пенсіонерів вмикають польку. Бабусі і дідусі йдуть танцювати.
"За багатьма дослідженнями наших та американських психологів, справжнє кохання до людей приходить після 50 років, - каже київський сімейний психолог Вікторія Крука. - Але є одне "але". Люди старшого віку часто бояться пускати кохання у своє серце, бо бояться що подумають та скажуть родичі, друзі та сусіди. Але насправді саме після 50 років люди починають любити по-справжньому".
Психолог радить не боятися відкривати своє серце.
"Я вже не раз зустрічали пари, які познайомились і завели стосунки у передпенсійному віці. Серед моїх клієнтів таких 30-40 відсотків. 48-річна Олена залишила чоловіка-алкоголіка, з яким заради дітей жила-мучилася 25 років. Коли доньок видала заміж, переїхала у Київ, знайшла роботу, змінила своє життя. Через півроку у Києві познайомилась з 54-річним Віктором. У вересні торік кликали мене на своє весілля".
Більшість жінок після 45-50 років не наважуються покинути сім'ю, бо вважають себе рабою обставин, рабинею свого чоловіка і дітей. Але тоді у чоловіків і жінок саме настає період третього цвітіння, починається приплив нових почуттів.
"Жінка — ким би вона не була: дружиною чи мамою - нікому нічого не винна. Вона заслуговує на щастя. Мало хто у такому віці зважується поставити ще один штамп у паспорті".
2 
1
Коментарі
1