Співачка Ірина Білик повінчала своїх батьків Ганну Яківну і Миколу Семеновича. Вінчання провели у церкві в Гідропарку.
"Мені сказали, якщо батьки повінчані в церкві, тоді і доля їхніх дітей складається набагато краще, вони будуть щасливішими, швидше знайдуть свою другу половинку, - каже Ірина. - Я звернулася до мами з татом, які прожили разом 43 роки, і на сімейній раді прийняли рішення про вінчання. Мама зізналася, що тата після вінчання ніби підмінили. Він став дбайливим і уважним".
Перед цим в одній зі столичних церков на Подолі повінчався голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов. З дружиною Іриною до вінчання жив у шлюбі 28 років.
У священика Миколи Дмитрука кореспондент Gazeta.ua поцікавився, чи варто вінчатися через 30-40 років шлюбу.
"Брати церковний шлюб на спільне життя не запізно ніколи, - отець Микола. - Більшість сімей досі живуть невінчаними, бо одружувалися у радянські часи, коли через хрестини чи вінчання могли вигнати з роботи чи інституту. Хто мав змогу, вінчався таємно у сільській церкві чи викликав священика додому".
Отець каже, що у Церкві існує спеціальний чин, який називається "Чин благословення подружжя, яке багато років прожили без церковного благословення".
"За своїм змістом цей чин рівний таїнству вінчання, але не містить прохань та благословень, які личать молодим на відміну від зрілого подружжя, яке вже мають дітей або онуків, - пояснює отець. - Зараз вінчання стало популярним серед літніх вірян. У січні після посту церковний шлюб брали 60-річні кияни. У лютому благословення на вінчання просило 55-річне подружжя".
Вінчатися краще у церкві, де звершувалися попередні таїнства над людиною.
"Це може бути і великий кафедральний собор, і невеличка сільська церква. Краще знати, до якої Церкви ви належите, та приймати благодать таїнств в храмах тієї Церкви, в якій ви були хрещені. Перед вінчанням треба піти до сповіді. Вінчатися не можна у піст. Таїнство вінчання не звершується у вівторок і четвер, які передують пісним дням середі і п'ятниці, а також суботу".
2 
1
Коментарі