"Торік моя мама сиділа у кріслі, аж їй почала сильно боліти голова і затерпло обличчя, — розповідає вінничанка 38-річна Альона Боженко. — Вона спробувала підвестися, але заточилася і впала. Я викликала "швидку", маму завезли в лікарню. Там лікарі сказали, що у неї стався інсульт. Тримали під крапельницями кілька тижнів, а тоді виписали додому. Вона почала повільніше рухатися. Говорила, наче підбирає і згадує слова. Дивилась у книжку, бачила літери, але скласти їх докупи і прочитати не могла. За півроку вмерла".
— У 80 відсотках інсульт обумовлений раптовим припиненням кровопостачання частини головного мозку або крововиливом у нього, — говорить Марина Гуляєва, 49 років, директор Української асоціації боротьби з інсультом. — Обидві ці причини призводять до загибелі клітин мозку. Через це порушується робота органів та функцій, якими керувала ушкоджена ділянка мозку. Половина хворих утрачають здатність говорити та розуміти мову. Зникають чутливість, зір, пам'ять. Слабнуть м'язи, паралізує половину тіла.
До удару схильні люди з підвищеним тиском та судинами зі звуженим просвітом. Таке буває через налипання зсередини атеросклеротичних бляшок. Коли судину в голові закупорює тромб, окремі ділянки мозку залишаються без живлення. У групі ризику — люди з підвищеним рівнем холестерину в крові, з серцево-судинними недугами, діабетики. У курців інсульт стається на 40% частіше. Ожиріння та вживання алкоголю також шкодять судинам і провокують напад.
— Щойно з'являться симптоми інсульту, треба викликати "швидку". Насторожити має раптова слабкість, заніміння обличчя, тіла, кінцівок. Також миттєво може відняти мову, впасти зір. Голова починає нестерпно боліти, нудить, паморочиться. Людина може втратити свідомість.
Хворого треба доправляти до лікарні не пізніше, ніж за 60 хв. після інсульту. У спеціалізованих клініках пацієнта обстежують на магніторезонансному томографі. Відразу бачать, яка ділянка мозку постраждала. За потреби дають препарати, які розбивають тромб, або оперують.
— Інсульт виникає як ускладнення неконтрольованих хвороб. У першу чергу лікуємо основну недугу, бо інсульт — це катастрофа, яка вже сталася. Мали 21-річну пацієнтку з Вінниці, в якої через ускладнений гайморит тромб закупорив судину. Втратила рухливість, півтіла спаралізувало. Спершу прочистили їй носові пазухи, реабілітували. За два тижні вже поїхала додому — годувати грудну дитину.
Марина Віталіївна вважає, що реабілітувати можна навіть людину із давнім інсультом. В процесі відновлення здорові ділянки мозку перебирають на себе функції відмерлих.
— Половину людей можна було би підняти, якби вчасно почати реабілітацію. Лікарі кажуть, що людина має лежати під крапельницями 21 день. В усьому світі зараз інакше роблять. Якщо в пацієнта нормальний тиск, стан стабільний, немає ускладнень — він може почати рухатися під наглядом реабілітологів. Його піднімають на спеціальних ліжках, потім садовлять у крісла.
Найкраще мозок відновлюється у перші три місяці після інсульту. У спеціалізованих клініках вчать людину рухатися, робити дрібні вправи. Хворі перуть, прасують, готують їсти, вправляються з кранами та замками. Логопеди спонукають говорити, читати, писати.
— Якщо одна рука не піднімається, заводимо її за дзеркало, просимо піднімати здорову. Людина бачить відображення робочої кінцівки, а в голові фіксується, що то рухається паралізована. Це перший крок до відновлення.
Щорічно у 120 тис. українців стається інсульт. Третина з них — працездатного віку. 35% хворих помирають у перший місяць, 50% стають інвалідами, залежними від оточення. Таку недугу ризикує мати кожен шостий.
4 
1
Коментарі