3-річна донька киянки Галини Суханюк, 33 роки, від народження не відчувала ніг. Зараз сама стоїть і ходить.
— Ще вагітною знала, що у доньки буде спинномозкова грижа. Звернулися в Інститут нейрохірургії до професора Юрія Орлова. Він порадив робити кесарів розтин. На другий день після народження оперували грижу. У Віки права ніжка стирчала вбік і не згиналася, а ліва не розгиналася. Були вивихи суглобів з обох сторін, витягнуті стопи.
Лікарі не знають, через що виник збій у розвитку дитини. Вагітна може захворіти на грип чи застуду, коли в дитини закладається хребет, каже 46-річна Катерина Тараканова, фізіотерапевт, фахівець із войта-терапії столичного Центру реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи.
— Важкі випадки оперують одразу. Якщо дозволяє вага дитини, навіть на наступну добу після народження. Легші — пізніше.
Після операції Вікторію направили до Центру. Невролог рекомендував войта-терапію.
— 10-20 секунд натискаємо на зони тіла, які приводять до активації рухів. Коли тиснемо точку на грудях — стопа повільно піднімається під кутом 90 градусів, пальчики розходяться. Повторюємо це три-чотири рази на день, і в мозку поступово формується новий центр, який відповідає за появу правильних рухів. Кладемо дитину на живіт, давимо точку на п'ятці та фіксуємо голівку. Це допомагає від закостеніння суглоба у химерній позі.
Робити вправи з дитиною навчили і матір. Вона щодня витрачає на це півгодини — тричі на день по 10 хв. Раз на півроку проходить курс у лікарні. Коли донька опановує нові рухи, лікар міняє комплекс вправ. Вікторія також займається із неврологом, ортопедом, педагогом, психологом. Проходить курс масажу й лікувальної фізкультури.
— У вересні буде три роки, як займаємося, — говорить Галина Суханюк. — Віка тоді сиділа, але невпевнено. Повзати не могла — стояла навкарачки і розгойдувалася. У жовтні-листопаді поповзла. Тоді ніби крила виросли. Щодня розминаю їй гомілку.
Чутливість повертається за місяці й роки роботи, каже лікар.
— Коли дитину привозять до нас, ніжки у неї синюваті та холодні. Потім теплішають, синюшність зникає. Це означає, що там відновився кровообіг.
Вікторія почала відчувати стегна, потім гомілку, великий палець ноги, мізинець, виїмку на стопі. У 3,5 року сама стоїть, ходить з опорою. Три пальці вже теплі. Підіймається і спускається по драбині.
— Ніжки за літо підросли, — розповідає мати. — Ніготь на лівій нозі був чорний. Тепер відріс і ожив. Гомілка поправляється — була дуже худа. Коли Віка йде, тримається за мою руку або спирається на коляску чи машинку. Один раз удалося самій зробити 10 кроків. Повного відновлення нам не гарантують, але вона зможе ходити в садок і школу. Розвинена нормально — чітко розмовляє, рахує до шести.
Може не ходити в туалет до 3 год. Потім проситься.
— Раніше сеча в неї весь час текла в памперс, як із нахиленої чашки, — розказує лікар. — Частина залишалася. Такі діти — постійні пацієнти урологів. Застій веде до інфекцій у сечовому міхурі, потім у нирках. Під час вправ із войта-терапії міхур скорочується і вичавлює зайву сечу. Тому загострення — температура й запалення бувають у Віки не 10, а тричі на рік.
Ходити почали троє дітей
У Центрі реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи буває до 40 малюків на рік із вродженим паралічем ніг.
— Усі, хто займався, досягли успіхів. Хтось почав повзати, інші — рухати руками чи ногами. Дві дівчинки тепер ходять, — говорить Катерина Тараканова. — З однією мама працювала до 6 років. Коли змогла йти сама, їй підібрали спеціальне взуття, і вона почала відвідувати школу. Інша ходила до школи, але продовжувала робити вправи вдома.
Коли мати виходить на роботу, програму підлаштовують так, щоб вона могла зробити з дитиною вправи вранці та ввечері.
2 
1
Коментарі
1