пʼятниця, 16 липня 2010 01:47

"У "Морській піхоті" мене не просто врятували — навчили жити"

32-річний Олег Олефиренко з села Шпендівка Кагарлицького району Київщини 15 років був наркозалежним. Сьогодні дякує Богу та центру реабілітації від наркологічної та алкогольної залежності "Морська піхота", що повернули його до нормального життя. У ньому, без наркотиків, чоловік став магістром Київського національного університету, закінчив духовний інститут, є президентом спортивного клубу "Легіон", має щасливу сім"ю.

— Сподіваємося привезти з Росії перемогу, — усміхається Олег. Він збирається зі своєю командою на міжнародний футбольний турнір "Кубок Хреста Спасителя".

— Про те, що маю сьогодні, років зо три тому навіть не мріяв. На такі думки, чесно кажучи, часу не було. Голова була забита іншим — де дістати наркотики та як би швидше прийняти дозу. Страшні були часи, — Олег замовкає, усмішка зникає з обличчя.

— Уперше спробував цю отруту повільної дії в селі на весіллі. Мені тоді років 14 було. Із Криму приїхав давній друг, пригостив кримською коноплею. Відразу якось кайфу не піймав, бо перед цим добре випив. Та коли вранці наступного дня прокинувся, перше, що спало на думку — знайти вчорашній недопалок і затягнутися ще пару разів — мені ж учора так добре було. І пішло й поїхало. Постійно хотілося нових, гостріших відчуттів — це підштовхувало до пошуку сильніших наркотиків.

Тоді Олег закинув навчання, перестав займатися спортом. На заміну прийшли щоденні бійки, крадіжки. Чоловік часто потрапляв за ґрати.

— Іноді були хвилини, коли розумів, що з цим треба зав"язувати, але вже не міг зупинитися, — згадує. — Страждав не лише я. Батьки мали авторитет серед односельчан, а коли я сів на голку — жахливі дні розпочалися і для них. Мама весь час знаходила в моїх кишенях недопалки, плакала, просила схаменуться, доки не пізно. Мабуть, і дня без сліз не проходило в моєї коханої, тепер уже дружини, Анюти. Вона молила Бога про допомогу.

— Коли востаннє вийшов із районного відділення міліції, знову сидів там за чергову крадіжку, один із товаришів по камері розповів про центр "Морська піхота". Він сам туди збирався. Сказав: кількох моїх знайомих майже з того світу витягли, і тобі допоможуть.

У центрі реабілітацію проводять за програмою, яка навчає жити без наркотиків.

— Я мало вірив, що після "Морської піхоти" моє життя зміниться на краще, але коли прийшов туди — побачив, що колишні наркомани перероджуються на очах, вони повертаються до нормального життя — створюють сім"ї, знаходять роботу. Реабілітація проходить не на основі сухої теорії, там відчувається присутність Святого духу. І, що важливо, допомагають там усім, заможній ти чи бідний. А за свою допомогу ціну не встановлюють — дає хто скільки зможе.

— У "Морській піхоті" мене не просто врятували — навчили жити, будувати сім"ю, досягати поставлених цілей.

Отримати детальнішу інформацію про центр реабілітації "Морська піхота" можна за тел.: (067) 712 18 81, (093) 978 59 59 та адресами: амбулаторний центр — м. Київ, вул. Іжевська, 2, стаціонарний центр — Черкаська обл., м. Ватутіно. www.morpeh.kiev.ua

Зараз ви читаєте новину «"У "Морській піхоті" мене не просто врятували — навчили жити"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути