30 разів за 10 років кидав наркотики киянин Володимир Чернєв, 35 років. У 21 рік почав з куріння конопель. За півроку нюхав героїн, потім почав колотись. У 1990-х дозу купував за 15-20 доларів, 2000 року платив за неї $50-100. Коловся щодня.
— Наче в мене грип, тільки ще суглоби викручує так, що не міг ходити. Мав безсоння, розлад шлунка. На той час уже збіднів, і з дорогих чистих наркотиків перейшов на ширку — відвар із маковиння, приготований в домашніх умовах. Швидко заробив вірусний гепатит.
Коли грошей не було, йшов на злочини. Не раз затримували, але до тюрми не доходило.
— Зрозумів, що далі все — я не справляюсь і не контролюю себе.
Із залежністю боровся 10 років. Лікувався в релігійних центрах реабілітації, в наркологічній лікарні. Виходив й вертався до наркотиків за кілька місяців. Інколи — й наступного дня.
— Замкнули, фізичну залежність зняли, а мізки не вправлені. Чув назву наркотику, починав крутити це в голові й дзвонив продавцям. Зупинився тільки в центрі, де виробляють психологічну витривалість. Там навіть слово "кумар" заборонено казати. Сказав — віджимаєшся.
Володимир лікувався в центрі реабілітації наркозалежних при громадській організації "Батьки проти наркотиків" за польською програмою.
— Тут жорсткий графік життя. В 6 підняли, біг, трудотерапія. Робота з психологом індивідуальна і в групах. Що 4 години, навіть уночі будять, дивляться зрачки і язик. Дихаєш, чи не вживав наркотик. Це допомагає викидати думки про нього.
За новачками дивляться досвідченіші пацієнти. Якщо хтось не слухається, агресивний, погано працює, відмовляється дотримуватись режиму, група йому ускладнює завдання. За погану роботу дають додаткову годину праці. Самі готують їсти, прибирають, доглядають худобу. Працюють у столярній майстерні. За системні порушення одного група дає собі завдання. Всі біжать до сусіднього села або пишуть аналіз своїх вчинків у вигляді реферату.
3 
1
Коментарі